Апітерапі́я — медичне використання бджолиних продуктів. Використовуються мед, перга, віск, прополіс, маточне молочко («королівське желе») та бджолина отрута, бджолиний підмор, воскова міль, трутневий гомогенат.

Медоносна бджола, Apis mellifera
Бджоли на стільниках з медом

Згідно з чинним законодавством України, апітерапія визначається як «лікування та профілактика захворювань за допомогою продуктів бджільництва»[1].

Історія Редагувати

Апітерапія бере свій початок із Стародавнього Єгипту, Греції та Китаю. Згадки є у Ведах, Біблії та Корані.

Вагомий внесок у розвиток апітерапії зробили вчені професори Артемов Микола Михайлович та його учні Орлов Борис Миколайович та Крилов Василь Миколайович.

Клінічна практика Редагувати

Найпоширенішим є веномне застосування апітерапії (лікування бджолиною отрутою).

Найактивнішим компонентом у веномі є мілетин, що має безліч цілющих властивостей. Попри це, в деяких індивідуальних випадках, трапляються люди з алергією до препарату (лікар-професіонал виявляє це до застосування лікування).

У натуропатії веномне лікування іноді поєднують з акопунктурним.

Апітерапія ефективна та безпечна для лікування псоріазу[2].

В Україні Редагувати

Чергові VI Міжнародні курси по апітерапії пройшли в березні 2018 р. в Києві на базі Європейського університету[3][4].

Провідні апітерапевти

Наукові дослідження Редагувати

Наукові дослідження проводяться в Інституті молекулярної біології Словацької АН[5].

Апітерапія закордоном Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Закон України «Про бджільництво» від 22.02.2000 № 1492-III
  2. [1] [Архівовано 18 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Journal of Dermatological Treatment[en]. 2015;26(4):335-9.
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 30 березня 2018. Процитовано 29 березня 2018. 
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 30 березня 2018. Процитовано 29 березня 2018. 
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 3 вересня 2017. 

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати