Аполлодот II
Аполлодот II Соте Філопатор (дав.-гр. Ἀπολλόδοτος Β; д/н —бл. 65 до н. е.) — індо-грецький цар Гандхари у 85 до н. е./80 до н. е. — 65 роках до н. е.. Його прізвисько перекладається як «Рятівник» та «Любячий батька».
| Аполлодот II | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1 тисячоліття до н. е. |
| Помер |
невідомо Таксила |
| Титул | цар |
| Термін | 85/80—65роки |
| Попередник | Маую |
| Наступник |
Гиппострат I Діонісій I |
| Діти | Діонісій I і Гиппострат I |
Життєпис ред.
Походив з династії Євтидемідів. Був нащадком царя Менандра I, але про його батьків нічого невідомо (є версія стосовно Амінти I або Епандера). За часів царя Архебія був одним із сатрапів у Північно-Західній Індії. Після вторгнення саків на чолі із Маую та наступного повалення Архебія близько 80 року до н. е., Аполлодот зумів зберегти владу над сучасним Східним Пенджабом, де оголосив себе царем.
Протягом тривалого часу вів боротьбу проти саків, але лише у 70—65 роках до н. е. зумів перемогти Маую або його нащадків, відновивши владу індо-грецьких царів над Західним Пенджабом, захопивши Таксилу, яка нову стала столицею Індо-грецького царства. За однією з версій діяв в коаліції з іншим сакським царем Азесом I. Прийняв титул великий цар (Βασιλεὺς Μέγας).
відомі численні срібні драхми цього царя, де його зображено з діадемою, а на звороті Афіна Алкідема, рідше Олександра Македонського на Буцефалі. На бронзових монетах представлено бога Аполлона та триногу. Написи зроблено давньогрецькою мовою та кхароштхі (ΑΠΟΛΛΟΔΟΤΟΥ ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΜΕΓΑΛΟΥ ΣΩΤΗΡΟΣ ΚΑΙ ΦΙΛΟΠΑΤΟΡΟΣ і Tratarasa Maharajasa Apalatasa). Є низка випусків, де останньому мова привалює.
Невдовзі після цього Аполлодот II помер, а його землі розділено між синами Гиппостратом I та Діонісієм I.
Джерела ред.
- William W. Tarn: The Greeks in Bactria and India. 2. Auflage. Cambridge University Press, Cambridge 1951, S. 316—317, 356-7.
- O. Bopearachchi, Monnaies gréco-bactriennes et indo-grecques, Catalogue raisonné, Bibliothèque Nationale, Paris, 1991, p.453