Апельсинова війна

Апельси́нова війна́, або Помара́нчева війна́ (порт. Guerra das Laranjas, фр. Guerre des Oranges, ісп. Guerra de las Naranjas) — у 1801 році тритижневий військовий конфлікт між Іспанією та Португалією.

Апельсинова війна
Наполеонівські війни, Португальсько-іспанські війни
Мануель Годой

Мануель Годой
Дата: 20 травня - 9 червня 1801
Місце: Піренеї
Результат: Перемога іспано-французької коаліції
Сторони
Португалія Франція
Іспанія
Командувачі
Жуан Карлуш де Суоза Мануель Годой
Лоран де Гувіон
Військові сили
18 000 60 000

ПередумовиРедагувати

У 1800 році союзні Франція та Іспанія в особі першого консула Наполеона Бонапарта і іспанського міністра Мануеля Годоя зажадали від Королівства Португалія розірвати союзні відносини з Британською імперією і вступити в союз з Бонапартом (проти Англії), поступившись при цьому Франції чималу частину її національних територій. Португалія, чиї союзні відносини з Великою Британією були засновані ще в 1373 року висновком договору між королем Англії Едуардом III і правителями Португалії королем Фернанду I і королевою Леонорою, висунуті вимоги не прийняла.

1 жовтня 1800 Іспанія і Франція підписали Третій договір в Сан-Ільдефонсо, підтверджений пізніше договором в Аранхуесі від 21 березня 1801 року[1]. Згідно з наступним договором у Бадахосі 29 січня Іспанія зобов'язалася оголосити війну Португалії, і в квітні 1801 р. союзні французькі війська підійшли до кордону з Португалією.

Хід війниРедагувати

20 травня 1801 а сили французів були підкріплені іспанськими військами під командуванням Мануеля Годоя. Генерал-капітан Годой на чолі 60-тисячної армії[2] практично в дводенний термін окупував Португалію.

Вважається, що іспанські солдати вітали Годоя апельсиновими гілками, від чого війна і отримала таку назву[3]. Або ж упевнений в успіху Годой відіслав іспанській королеві Марії-Луїзі, чиїм фаворитом він був, кошик з апельсинами[4], обіцяючи, що наступний вже вишле з Лісабона[5]. Також є думка, що перед боєм відбулася зустріч командувачів ворогуючих сторін, на якій було вирішено, що Португалії немає сенсу воювати за Англію, а Іспанії — за Францію, і всі військові дії будуть спрямовані на безкровопролитне маневрування (в апельсинових плантаціях)[6].

Португальськими військами (2000 кавалерії і 16 000 піхоти) командував 82-річний прем'єр-міністр Жуан Карлос де Соуза (порт. João Carlos de Bragança e Ligne de Sousa Tavares Mascarenhas da Silva), 2-й герцог Лафойнш (порт. Duque de Lafões). Через швидкоплинність військових дій основні сили французів під командуванням генерала Леклерка (Charles Victor Emmanuel Leclerc) так і не взяли участі в боях.

6 червня 1801 року в Бадахосі був підписаний мирний договір.

НаслідкиРедагувати

За умовами договору Іспанія отримала невеликий прикордонний округ Олівенса[7], а Португалія зобов'язалася закрити свої порти для британських суден і виплатити Франції контрибуцію у 20 мільйонів франків[8][1]. Згодом до договору були внесені зміни, новий варіант був підписаний 29 вересня 1801 року королем Португалії Жуаном VI в Мадриді[9].

Після перемоги англійців над франко-іспанськими морськими силами в Трафальгарській битві, що стався 21 жовтня 1805 року, уряд Португалії вирішили відновити відносини зі своїм давнім союзником. Це призвело до початку війни на Піренейському півострові, у результаті чого були скасовані угоди Бадахоського і Мадридського мирних договорів.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Фрімонт-Барнс Г. Одвічні вороги: Велика Британія, Франція та Іспанія // Війна на Піренейському півострові 1807-1814 рр...
  2. Карл IV Іспанський і Наполеон (рос.). Всесвітня історія. Архів оригіналу за 26 квітня 2012. Процитовано 18 травня 2010. 
  3. Примітки // Піднялися з землі. — 1992.
  4. Guerra de las Naranjas (1801): Las intrigas de Godoy, el verdadero Rey (іспанською). Mundo Historia. 
  5. War of the Oranges [Архівовано 1 січня 2012 у Wayback Machine.] в Енциклопедії Британіка. (англ.)
  6. Частина 1. Час Наполеона I. 1800-1815.: Глава VI. Іспанія і Португалія. 1800-1814 // Історія XIX століття. — 1937.
  7. Португалія: Міжнародні відносини і збройні сили (рос.). Довідник по країнах. 
  8. Fournier A. Napoleon the First: A Biography. — 1903.
  9. Мадридський договір (рос.). Хронос. Архів оригіналу за 26 квітня 2012. Процитовано 18 травня 2010.