Анхель Франко Мартінес
Анхель Франко Мартінес (ісп. Ángel Franco Martínez, 31 жовтня 1938, Мурсія — пом. 3 лютого 2024) — іспанський футбольний арбітр, який судив матчі з 1969 по 1986 рік[3]. Найвідоміший своєю роботою на чемпіонаті світу 1978 року. Наразі він обіймає посаду віце-президента Технічного комітету суддів[4].
| Анхель Франко Мартінес | |
|---|---|
| ісп. Ángel Franco Martínez | |
.jpg) | |
| Народився | 31 жовтня 1938 Мурсія, Мурсія, Іспанія |
| Помер | 3 лютого 2024[1][2] (85 років) |
| Країна |  Іспанія |
| Діяльність | футбольний суддя |
| Знання мов | іспанська |
| Роки активності | 1966 — 1986 |
| Посада | заступник голови |
Біографія
ред.За кар'єру відсудив 182 матчі у вищому дивізіоні Іспанії. Провів 32 єврокубкові матчі, в тому числі: Кубок європейських чемпіонів УЄФА — 8 матчів, Кубок володарів кубків УЄФА — 7 матчів, Кубок УЄФА — 17 матчів[5]. Також працював на таких турнірах[6]:
- Молодіжний чемпіонат світу 1977 (3 гри)
- Фінал Кубка Іспанії 1977/78, 1979/80, 1983/84
- Чемпіонат світу 1978 (2 ігри)
Подвійне прізвище
ред.Анхель Франко піднявся до Прімери в кінці 1960-х років, коли більшість іспанських арбітрів все ще були відомими за своїм прізвищем, а іноді і по імені. Поява молодого арбітра, який через недосвідченість часто помилявся, призвела до заголовків на кшталт «Франко вбиває „Валенсію“» або «В усьому винен Франко»[7], які тодішньому іспанському диктатору Франсіско Франко, відомому футбольному уболівальнику і однофамільцю арбітра, не сподобались. Коментарі такого типу сприяли критиці диктатора деякий час (або принаймні так це можна було зрозуміти), що викликало очікувану реакцію каудільйо. Франко не сподобалися ці заголовки, оскільки вони також могли означати, що це зробив сам диктатор. Крім того, це були пізні роки диктатури, і люди хотіли змін. Ці заголовки могли бути в прихованій формі формою висловлення думки людей у той час, коли це було заборонено[8]. В підсумку Франко закликав арбітражні органи та ЗМІ зазначати арбітрів за двома без винятку прізвищами. Тому і донині іспанські арбітри відомі завжди саме за двома прізвищами, батьківському та материнському, на відміну від решти громадян країни, які здебільшого використовують лише перше прізвище[4][9].
Кар'єра
ред.| Категорія | країна | Рік |
|---|---|---|
| Сегунда Дивізіон | Іспанія
|
1966–1969 |
| Ла-Ліга | Іспанія
|
1969–1986 |
Примітки
ред.- ↑ а б Muere el árbitro que se apellidaba igual que Franco y cambió para siempre el arbitraje
- ↑ а б Muere Ángel Franco Martínez, el colegiado que cambió la denominación de los árbitros en España — Europa Press, 2024.
- ↑ Franco Martínez, Ángel Franco Martínez - Árbitro. www.bdfutbol.com (ісп.). Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 30 de junio de 2017.
- ↑ а б ¿Por qué en España se llama a los árbitros de fútbol por sus dos apellidos? (es-ES) . Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 30 de junio de 2017.
- ↑ КЛИСФ. Angel Franco MARTINEZ. www.klisf.net. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 28 вересня 2020.
- ↑ www.worldreferee.com, WorldReferee -. WorldReferee.com - referee - Angel Franco Martinez - stats. worldreferee.com (англ.). Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 30 de junio de 2017.
- ↑ Как рефери меняют испанский футбол. www.footclub.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 2 травня 2015. Процитовано 28 вересня 2020.
- ↑ Bayó, Cristina (18 березня 2015). Spanish referees’ long names. La Liga Time (англ.). Процитовано 28 вересня 2020.
- ↑ Hoy. ¿Por qué conocemos a los árbitros por sus dos apellidos? (es-ES) . hoy.es. Архів оригіналу за 6 лютого 2021. Процитовано 30 de junio de 2017.
Посилання
ред.- Анхель Франко Мартінес. World Referee. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 березня 2011.
- Анхель Франко Мартінес. footballdatabase.eu. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 19 березня 2011.
- Анхель Франко Мартінес. weltfussball.de. Процитовано 19 березня 2011.
- Анхель Франко Мартінес. scoreshelf.com. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 19 березня 2011.
- Анхель Франко Мартінес. eu-football.info. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 17 березня 2015.