Антуан I (фр. Antoine I; 25 січня 1661 — 20 лютого 1731) — князь Монако з 1701 року. Син Луї I та його дружини Катерини Шарлотти де Грамон.

Антуан І
фр. Antoine de Monaco
Народився 25 січня 1661(1661-01-25)[1]
Париж, Королівство Франція
Помер 20 лютого 1731(1731-02-20)[1] (70 років)
Монако
Поховання Собор Святого Миколая
Країна  Франція
Діяльність аристократ, політик
Знання мов французька
Титул Князь Монако
Посада Князь Монако
Рід Грімальді
Батько Луї Іd
Мати Катерина де Грамонd
Брати, сестри Француа де Ґримальдіd
У шлюбі з Марія де Лорейнd[2]
Діти Луїза-Іполіта, Шевальє де Ґримальдіd[3] і Маргарита де Ґримальдіd[3]

Перебував на французькій військовій службі. Відзначився під час війни Аугсбурзької ліги у битві при Флерюсі, облогах Монса та Намюра, отримавши прізвисько Голіаф.

Відновив та зміцнив частину княжого палацу в Монако. Був чудовим музикантом, диригував оркестром.

Був одружений із Марією Лотарингською. Синів у шлюбі не мав. Мав кілька незаконнонароджених дітей від різних жінок. Один з його незаконнонароджених синів — Антуан Гримальді (відомий також як «Шевальє де Гримальді») — був фактичним правителем Монако в 1732—1784 роках.

В 1715 брат Антуана, священик Франсуа-Оноре, відмовився від прав на князівський титул. Спадкоємицею стала старша дочка — Луїза Іполита. Для збереження князівського титулу в сім'ї Ґрімальді Антуан схиляв дочку до шлюбу зі своїм двоюрідним братом, сеньйором Антіба. Проте собі за чоловіків бретонського дворянина Жака-Франсуа де Гойон-Матійона.

Примітки ред.

Посилання ред.