Антропологічний музей (Петралона)
Антропологічний Музей (Петралона) — знаходиться в 35 км від міста Фессалоніки, Центральна Македонія, Греція і в 2 км від села Петралона.
Антропологічний музей (Петралона)  | |
|---|---|
 | |
| Координати: 40°22′22″ пн. ш. 23°10′04″ сх. д. / 40.3727° пн. ш. 23.1679° сх. д. | |
| Тип | музей |
| Країна |
 Греція |
| Розташування | Греція, Македонія, Петралона |
| Засновано | 1979 р. |
| Сайт | mzm.cz |
  Антропологічний музей (Петралона) (Греція) | |
 | |
 Антропологічний музей у Вікісховищі | |
Печера ред.
Петралонська печера утворилася в міоцені[1] і була виявлена в 1959 році. Перші палеонтологічні і антропологічні знахідки були зроблені місцевими жителями. Печера і її знахідки здобули широку популярність після розкопок, оскільки до цього Греція була білою плямою в палеоантропології[2]. У печері знайдено докази безперервного проживання людей протягом півмільйона років[3]. З 1963 по 1968 рік, а потім знову з 1974 року, розкопки тут провадив радянський і грецький антрополог Аріс Пуліанос. Його публікації про палеонтологічні й антропологічні знахідки, включаючи прадавнього на європейському континенті Homo erectus, викликали гостру полеміку[4]. Архантроп, чий череп був знайдений у печері, отримав ім'я Archanthropus europaueus petraloniensis і мав прямий і досить довгий ніс, що відрізняло його від африканських і азійських зразків цієї стадії. Згідно повідомлення, зробленого Пуліаносом на симпозіумі ЮНЕСКО в Парижі в 1969 році характеристики петралонського архантропа наближали його до Homo sapiens[5]. Полеміка навколо знахідок концентрується навколо висновків Пуліаноса про існування людини на території Греції мільйон років до нашого часу[6] і, особливо, навколо його заяви, що навіть з наявними по сьогоднішній день даними «вважаємо що теорія африканського, і тільки, походження сучасної людини не є спроможнішою»[7].
Музей ред.
Музей був побудований і профінансований в 1978 році Антропологічним товариством Греції, керованого Пуліаносом, яке і є його власником. Музей відкрито в 1979 році. Метою музею є представити знахідки з Петралонської печери, доісторичну культуру Греції, Європи, і всього світу, і знахідки що представляють увесь палеонтологічний регіон Греції.
Знахідки включають «мавзолей» архантропа, (Archanthropus europeus petralonsiensis), найстаріші сліди вогню будь-коли знайдені (з 23-24 геологічних шарів Петралонской печери, вік якої понад один мільйон років)[8].
Музей має в розпорядженні конференц-зал, лабораторії і бібліотеку[9][10]
-
Реконструкція черепа архантропа -
Реконструкція мавзолею зі скелетом архантропа -
Скам'яніла черепаха мезозойської ери (віком 65 млн років) -
Сліди вогню
Ресурси Інтернету ред.
- Page at site of the Anthropological Society of Greece [Архівовано 26 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
Примітки ред.
- ↑ Άρης Ν. Πουλιανός, Το σπήλαιο του Αρχανθρώπου των Πετραλώνων, Βιβλιοθήκη Ανθρωπολογικής Εταιρίας Ελλάδος Αριθ. 3, Αθήνα 1982, σελ.33
- ↑ Άρης Ν. Πουλιανός, Το σπήλαιο του Αρχανθρώπου των Πετραλώνων, Βιβλιοθήκη Ανθρωπολογικής Εταιρίας Ελλάδος Αριθ. 3, Αθήνα 1982, σελ.11
- ↑ Άρης Ν. Πουλιανός, Το σπήλαιο του Αρχανθρώπου των Πετραλώνων, Βιβλιοθήκη Ανθρωπολογικής Εταιρίας Ελλάδος Αριθ. 3, Αθήνα 1982, σελ.43
- ↑ Άρης Ν. Πουλιανός, Το σπήλαιο του Αρχανθρώπου των Πετραλώνων, Βιβλιοθήκη Ανθρωπολογικής Εταιρίας Ελλάδος Αριθ. 3, Αθήνα 1982, σελ.16-17
- ↑ Άρης Ν. Πουλιανός, Το σπήλαιο του Αρχανθρώπου των Πετραλώνων, Βιβλιοθήκη Ανθρωπολογικής Εταιρίας Ελλάδος Αριθ. 3, Αθήνα 1982, σελ.24
- ↑ Άρης Ν. Πουλιανός, Το σπήλαιο του Αρχανθρώπου των Πετραλώνων, Βιβλιοθήκη Ανθρωπολογικής Εταιρίας Ελλάδος Αριθ. 3, Αθήνα 1982, σελ.52
- ↑ Άρης Ν. Πουλιανός, Το σπήλαιο του Αρχανθρώπου των Πετραλώνων, Βιβλιοθήκη Ανθρωπολογικής Εταιρίας Ελλάδος Αριθ. 3, Αθήνα 1982, σελ.88
- ↑ Άρης Ν. Πουλιανός, Το σπήλαιο του Αρχανθρώπου των Πετραλώνων, Βιβλιοθήκη Ανθρωπολογικής Εταιρίας Ελλάδος Αριθ. 3, Αθήνα 1982, σελ.44
- ↑ and Nat History/Anthrvpologiko_Petralona.html Museums of Macedonia[недоступне посилання з червня 2019] web site
- ↑ Creative CommonsAttribution-Share Alike 3.0 Unported license. Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 26 жовтня 2016.