Антоніу Гоміш Леал
португальський поет
Анто́ніу Дуа́рте Го́міш Леа́л (порт. António Duarte Gomes Leal; *6 червня 1848, Лісабон — 29 січня 1921, там же) — португальський поет, визначний представник визвольного руху в Португалії.
Антоніу Гоміш Леал | |
---|---|
порт. António Duarte Gomes Leal | |
Народився | 6 червня 1848[1][2] Лісабон, Португалія |
Помер | 29 січня 1921[1][2] (72 роки) Лісабон, Португалія |
Країна | Португалія Португальське королівство |
Діяльність | поет, журналіст, письменник, літературний критик |
Знання мов | португальська |
З життя і творчості
ред.Антоніу Дуарте Гоміш Леал народився 6 червня 1848 року в столиці Португалії місті Лісабоні.
Гоміш Леал був ярим прибічником позитивізму, визначний представник визвольного руху в Португалії. За вірш «A traição, carta a el rei D. Luiz» (опублікований у 1881 році) поетові присудили ув'язнення.
Його натхненні твори, за духом почасти близькі творчості Герра Жункейру, відзначаються, на думку низки літературних критиків, великою силою й революційними настроями.
Бібліографія
ред.- A Fome de Camões: Poema em 4 cantos (1870) (eBook)
- O Tributo do Sangue (1873)
- A Canalha (1873)
- Claridades do Sul (1875) (eBook)
- A Fome de Camões (1880)
- A Traição (1881)
- O Renegado: A Antonio Rodrigues Sampaio, carta ao velho pamphletario sobre a perseguição da imprensa (1881) (eBook)
- A Morte do Atleta (1883) (eBook)
- História de Jesus para as Criançinhas Lerem (1883)
- O Anti-Christo (1884)
- Troça à Inglaterra (1890)
- Fim de um Mundo (1899)
- A Morte do Rei Humberto (1900)
- O Jesuíta e o Mestre Escola (1901)
- A Mulher de Luto (1902)
- Serenadas de Hylario no Ceo
- Senhora da Melancolia (1910)
Примітки
ред.- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
Джерела та посилання
ред.- Стаття у Літературній енциклопедії [Архівовано 23 лютого 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
- Gomes Leal на www.citi.pt [Архівовано 25 квітня 2009 у Wayback Machine.] (порт.)