Антоніо Тарвер

Антоніо Деон Тарвер (англ. Antonio Deon Tarver; нар. 21 листопада 1968, Орландо, Флорида, США) — колишній американський боксер-професіонал, який виступав у напівважкій, першій важкій та важкій вагових категоріях. Чемпіон світу за версіями WBC (2003, 2004), IBF (2003, 2008), WBA (2004), IBO (2004, 2005—2006, 2007—2008) в напівважкій вазі та IBO (2011—2012) у першій важкій вазі. Під час любительської кар'єри став бронзовим призером Олімпійських ігор 1996 року, а також чемпіоном світу та Панамериканських ігор у 1995 році.

Антоніо Тарвер
Загальна інформація
Повне ім'я	Антоніо Деон Тарвер (англ. Antonio Deon Tarver)
Прізвисько	Чарівник (англ. Magic Man)
Громадянство	США
Народився	21 листопада 1968(1968-11-21) (55 років) Орландо, Флорида, США
Alma mater	William R. Boone High Schoold
Вагова категорія	Напівважка Перша важка Важка
Стійка	Ортодокс
Зріст	188 см.
Розмах рук	191 см.
Професіональна кар'єра
Перший бій	18 лютого 1997
Останній бій	14 серпня 2015
Боїв	39
Перемог	31
Перемог нокаутом	22
Поразок	6
Нічиїх	1
Не відбулося	1

Спортивні медалі
Представник  США
Бокс
Олімпійські ігри
Бронза	Атланта 1996	Напівважка
Чемпіонат світу з боксу
Золото	Берлін 1995	Напівважка
Панамериканські ігри
Золото	Мар-дель-Плата 1995	Напівважка

Любительска кар'єра

• Чемпіон США у напівважкій вазі 1993 та 1995 року
• Чемпіон турніру Золоті рукавички 1994 року
• Чемпіон Панамериканських ігор 1995 року

Чемпіонат світу 1995

• 1/8 фіналу. Переміг Мілорада Гайовича (Югославія) — 6-6
• 1/4 фіналу. Переміг П'єтро Ауріно (Італія) — 7-7
• 1/2 фіналу. Переміг Василя Жирова (Казахстан) — 9-6
• Фінал. Переміг Дихосвані Вегу (Куба) — 7-3

Олімпійські ігри 1996

• 1/16 фіналу. Переміг Дмитра Виборнова (Росія) — 5-2
• 1/8 фіналу. Переміг Девіда Коваха (Сьєрра-Леоне) — RSC 1 (2:43)
• 1/4 фіналу. Переміг Енріке Флореса (Мексика) — RSC 3 (1:54)
• 1/2 фіналу. Програв Василю Жирову (Казахстан) — 9-15

Професійна кар'єра

Початок кар'єри

Антоніо Тарвер почав свою професійну кар'єру в 1997 році у віці 28-ми років. Протягом перших трьох років він здобув 16 перемог, з яких 14 були нокаутом.

23 червня 2000 року зустрівся із непереможним американцем Еріком Гартінгом (18-0-1) у бою за статус обов'язкового претендента на титул чемпіона IBF. Гартінг впевнено перебоксував суперника, завдавши йому першої поразки у кар'єрі.

Тарвер після цього одержав дві впевнені перемоги та 25 січня 2002 року зустрівся з колишнім чемпіоном світу Реджі Джонсоном за регіональні титули чемпіона NABF та USBF. Йому вдалося одержати перемогу спірним рішенням суддів та отримати можливість взяти реванш у Еріка Гартінга. Реванш відбувся 20 липня 2002 року. На початку поєдинку Гартінг мав перевагу, але згодом почав її втрачати. У 4 раунді Тарвер вперше відправив суперника у нокдаун. У наступному раунді після ще кількох нокдаунів рефері ухвалив рішення зупинити бій на користь Тарвера.

Чемпіон світу в напівважкій вазі

Вдалі виступи дали можливість Тарверу вперше стати претендентом на чемпіонські титули. 25 квітня 2003 року він зустрівся із колишнім чемпіоном світу Монтеллом Гріффіном за вакантні титули чемпіона за версіями WBC та IBF, які звільнив Рой Джонс. Поєдинок почався із нокдауну від Тарвера у 1 раунді, який контролював бій протягом кожного раунду, завершивши його ще одним нокдауном у 12 раунді. Тарвер став чемпіоном одноголосним рішенням суддів.

Бої проти Роя Джонса

Рой Джонс після чемпіонства у важкій вазі вирішив повернутися у напівважку вагову категорію та повернути титули чемпіона, які він був змушений звільнити. Боксери домовилися про поєдинок за титули чемпіона WBC, IBF, WBA (Super), IBO та журналу The Ring, але за тиждень до їхнього двобою Тарвер був змушений звільнити титул чемпіона IBF через неможливість провести обов'язковий захист.

Сам поєдинок відбувся 8 листопада 2003 року. Рой Джонс підійшов до нього дещо ослабленим через скидання зайвої ваги, щоб вписатися у ліміт вагової категорії. Антоніо Тарвер протягом бою виглядав краще ніж багато експертів очікувало. Він викинув більшу кількість ударів, але Джонс був влучнішим. Бій пройшов усю дистанцію а перемогу спірним рішенням суддів одержав Рой Джонс. На записках суддів був рахунок: 114—114, 117—111, 116—112. Після бою багато людей вважало, що Тарвер зробив достатньо для перемоги, а результат поєдинку визнали дуже спірним.

Рой Джонс анонсував, що цей поєдинок був останнім для нього у напівважкій вазі. В його планах була зустріч із Майком Тайсоном, але оскільки організувати цей бій не вдалося, Джонс вирішив дати реванш Тарверу. Він відбувся 15 травня 2004 року. Поєдинок почався із впевненого 1 раунду від Джонса. У 2 раунді він намагався розвинути перевагу, але після правого прямого, Тарвер впіймав його на контратаці лівим боковим, відправивши у нокаут. Джонс намагався підвестися, але рефері Джей Наді вирішив зупинити бій. Таким чином Тарвер взяв реванш та повернув собі чемпіонські титули.

Таблиця боїв

31 Перемога (22 нокаутом, 9 за рішенням суддів), 6 Поразок (0 нокаутом, 6 за рішенням суддів), 1 Нічия
Результат	Рекорд	Суперник	Спосіб	Раунд, час	Дата	Місце проведення	Примітки
Нічия	31–6-1 (1)	Стів Каннінгем	SD	12	14 серпня 2015	Пруденшл-центр, Ньюарк, Нью-Джерсі
Перемога	31–6 (1)	Джонатан Бенкс	TKO	7 (10); 2:25	11 грудня 2014	Pechanga Resort & Casino, Темекула, Каліфорнія
Перемога	30–6 (1)	Майк Шеппард	TKO	4 (10); 1:54	26 листопада 2013	BB&T Center, Санрайз, Флорида
NC	29–6 (1)	Латіф Кайоде	SD	12	2 червня 2012	СтабХаб Центр, Карсон, Каліфорнія	Результат бою скасовано через провалену Тарвером допінг пробу
Перемога	29–6	Денні Грін	RTD	9 (12); 3:00	20 липня 2011	Sydney Entertainment Centre, Сідней	Виграв титул чемпіона IBO у першій важкій вазі.
Перемога	28–6	Нагі Олівера	UD	12	15 жовтня 2010	Buffalo Run Casino, Маямі
Поразка	27–6	Чед Довсон	UD	12	9 травня 2009	The Joint, Парадайз, Невада	Бій за титули чемпіона IBF та IBO у напівважкій вазі.
Поразка	27–5	Чед Довсон	UD	12	11 жовтня 2008	Pearl Concert Theater, Парадайз, Невада	Втратив титули чемпіона IBF та IBO у напівважкій вазі.
Перемога	27–4	Клінтон Вудс	UD	12	12 квітня 2008	Амалі-арена, Тампа	Захистив титул чемпіона IBO у напівважкій вазі. Виграв титул чемпіона IBF у напівважкій вазі.
Перемога	26–4	Денні Сантьяго	TKO	4 (12); 2:53	9 червня 2007	Foxwoods Resort Casino, Ледьярд, Коннектикут	Захистив титул чемпіона IBO у напівважкій вазі.
Перемога	25–4	Елвін Мурікі	MD	12	9 червня 2007	Connecticut Convention Center, Гартфорд, Коннектикут	Виграв вакантний титул чемпіона IBO у напівважкій вазі.
Поразка	24–4	Бернард Гопкінс	UD	12	10 червня 2006	Boardwalk Hall, Атлантик-Сіті	Втратив титули чемпіона IBO та The Ring у напівважкій вазі.
Перемога	24–3	Рой Джонс	UD	12	1 жовтня 2005	Амалі-арена, Тампа	Захистив титули чемпіона IBO та The Ring у напівважкій вазі.
Перемога	23–3	Глен Джонсон	UD	12	18 червня 2005	Федекс-форум, Мемфіс, Теннессі	Виграв титули чемпіона IBO та The Ring у напівважкій вазі.
Поразка	22–3	Глен Джонсон	SD	12	18 грудня 2004	Стейплс-центр, Лос-Анджелес	Втратив титули чемпіона IBO та The Ring у напівважкій вазі.
Перемога	22–2	Рой Джонс	TKO	2 (12); 1:41	15 травня 2004	Mandalay Bay Events Center, Парадайз, Невада	Виграв титули чемпіона WBC, WBA (Super), IBO та The Ring у напівважкій вазі.
Поразка	21–2	Рой Джонс	MD	12	8 листопада 2003	Mandalay Bay Events Center, Парадайз, Невада	Втратив титул чемпіона WBC у напівважкій вазі. Бій за титули чемпіона WBA (Super), IBO та The Ring у напівважкій вазі.
Перемога	21–1	Монтелл Гріффін	UD	12	25 квітня 2003	Foxwoods Resort Casino, Ледьярд, Коннектикут	Виграв вакантні титули чемпіона WBC та IBF у напівважкій вазі.
Перемога	20–1	Ерік Гартінг	TKO	5 (12); 0:43	20 липня 2002	Бенкерс Лайф-філдхаус, Індіанаполіс
Перемога	19–1	Реджі Джонсон	SD	12	25 січня 2002	Ramada Plaza O'Hare, Аеропорт О'Хара, Роузмонт	Виграв титули чемпіона NABF та USBF у напівважкій вазі.
Перемога	18–1	Кріс Джонсон	KO	10 (10); 1:53	3 квітня 2001	Yakama Legends Casino, Топпеніш, Вашингтон
Перемога	17–1	Лінкольн Картер	TKO	5 (10); 1:22	24 лютого 2001	Амалі-арена, Тампа
Поразка	16–1	Ерік Гартінг	UD	12	23 червня 2000	Harrah's Casino Tunica, Туніка, Міссісіпі
Перемога	16–0	Ернест Матін	KO	1 (10); 0:56	29 лютого 2000	Plaza Hotel & Casino, Парадайз, Невада
Перемога	15–0	Мохамед Бангуесіма	TKO	9 (10); 0:51	12 червня 1999	Las Vegas Hilton, Вінчестер, Невада
Перемога	14–0	Джеррі Вільямс	TKO	5 (10)	12 червня 1999	Shriners Auditorium, Вілмінгтон, Массачусетс
Перемога	13–0	Рой Франсіс	TKO	3 (10)	27 березня 1999	Jai-Alai Fronton, Маямі
Перемога	12–0	Джон Вілльямс	KO	4 (12); 0:42	5 лютого 1999	Jai-Alai Fronton, Маямі
Перемога	11–0	Роккі Геннон	TKO	2 (10); 2:28	30 серпня 1998	Mountaineer Casino, Честер, Західна Вірджинія
Перемога	10–0	Хосе Луїс Рівера	RTD	4 (10); 3:00	23 червня 1998	The Blue Horizon, Філадельфія
Перемога	9–0	Чарльз Олівер	UD	8	24 березня 1998	Harrah's Casino Tunica, Туніка, Міссісіпі
Перемога	8–0	Бойєр Чю	TKO	7 (8); 2:17	17 січня 1998	Boardwalk Hall, Атлантик-Сіті
Перемога	7–0	Рой Франсіс	TKO	2 (6); 2:03	2 грудня 1997	The Blue Horizon, Філадельфія
Перемога	6–0	Беніто Фернандес	TKO	3 (6)	28 жовтня 1997	The Blue Horizon, Філадельфія
Перемога	5–0	Беррі Батлер	UD	6	4 жовтня 1997	Caesars Atlantic City, Атлантик-Сіті
Перемога	4–0	Шелбі Гросс	TKO	1 (4); 2:59	12 серпня 1997	The Blue Horizon, Філадельфія
Перемога	3–0	Трейсон Барріос	TKO	3 (6)	21 червня 1997	Yuengling Center, Тампа
Перемога	2–0	Джейсон Баррел	TKO	3 (4); 0:22	29 квітня 1997	The Blue Horizon, Філадельфія
Перемога	1–0	Хоакін Гарсія	TKO	2 (4); 2:01	18 лютого 1997	The Blue Horizon, Філадельфія

Посилання

• Антоніо Тарвер — олімпійська статистика на сайті Sports-Reference.com (англ.) (архівна версія)
• Антоніо Тарвер(англ.) — статистика професійних боїв на сайті BoxRec