Антоніо Вояк

італійський футболіст і футбольний тренер

Антон (Антоніо) Вояк (італ. Antonio Vojak, 19 листопада 1904, Пула — 9 травня 1975, Варезе) — італійський футболіст, що грав на позиціях півзахисника і нападника, зокрема за клуби «Ювентус» та «Наполі», а також національну збірну Італії. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Ф
Антоніо Вояк
Антоніо Вояк
Особисті дані
Народження 19 листопада 1904(1904-11-19)
  Пула, Австро-Угорщина
Смерть 9 травня 1975(1975-05-09) (70 років)
  Варезе, Італія
Зріст 175[1]
Вага 72[1]
Громадянство Flag of Italy.svg Італія
Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Позиція півзахисник, нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1921–1924 Італія «Гріон Пола» ? (?)
1924–1925 Італія «Лаціо» 10 (7)
1925–1929 Італія «Ювентус» 102 (46)
1929–1935 Італія «Наполі» 190 (102)
1935–1936 Італія «Дженоа» 17 (4)
1936–1937 Італія «Луккезе-Лібертас» 1 (0)
1937–1939 Італія «Емполі» 37 (11)
1939–1940 Італія «Стабія» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1932 Італія Італія 1 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1937–1939 Італія «Емполі»
1939–1940 Італія «Стабія»
1940–1943 Італія «Наполі»
1946–1947 Італія «Авелліно»
1948–1949 Італія «Стабія»
1950–1951 Італія «Варезе»
1951–1952 Італія «Уніон Фельтре»
1955–1956 Італія «Каррарезе»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Етнічний хорват, протягом значної частини кар'єри виступав під італізованим прізвищем Вольяні (італ. Vogliani), яке був змушений прийняти після запровадження у фашистській Італії антислов'янських законів.

Клубна кар'єраРедагувати

Народився 1904 року у ховатській родині у на той час австро-угорському місті Пула (нині в Хорватії), яке згідно Рапалльського договору 1920 року відійшло до Королівства Італія.

Починав грати у футбол за місцеву команду «Гріон Пола», звідки 1924 року був запрошений до столичного «Лаціо».

За «Лаціо» протягом одного сезону провів небагато матчів, проте був помічений представниками «Ювентуса», до складу якого перейшов вже у 1925. У першому ж сезоні у новій команді став чемпіоном Італії. Загалом відіграв за «стару сеньйору» чотири сезони своєї ігрової кар'єри, протягом яких відзначився 46 голами у 102 матчах італійської першосі.

У змаганнях щойно створеної Серії А дебютував 1929 року вже у складі «Наполі». За цю команду виступав протягом шести років, чого було достатньо аби стати улюбленцем місцевої публіки і однією з легенд клубу. Проведених за неаполітанців 190 матчів у Серії A йому вистачило аби забити 102 голи, що лишається одним з найкращих бомбардирських результатів в історії клубу[2]. У сезоні 1932/33 відзначився 22 забитими м'ячами, встановивши клубний рекорд результативності за сезон, який протримався 78 років і лише в сезоні 2010/11 був перевершений Едінсоном Кавані.

Залишивши 1935 року «Наполі» досвідчений нападник провів не дуже вдалий сезон за «Дженоа», після чого перейшов до «Луккезе-Лібертас», за який взагалі лише одного разу за сезон виходив на поле. Завершував виступи на полі у третьолігових «Емполі» та «Стабії», в яких був граючим тренером протягом 1937—1940 років.

Виступи за збірнуРедагувати

1932 року дебютував провів одну гру за національну збірну Італії в рамках Кубка Центральної Європи 1931/32.

Кар'єра тренераРедагувати

Отримавши перший тренерський досвід у Серії C, де виступав як граючий тренер наприкінці 1930-х років.

Остаточно завершивши виступи на полі, 1940 року повернувся до «Наполі», в якому не дуже вдало очолював тренерський штаб протягом майже трьох років. Увійшов в історію як тренер, за якого неаполітанці уперше у своїй історії в сезоні 1941-1942 вибули до Серії B. Був звільнений по ходу наступного сезону.

Повернувся до тренерської роботи у повоєнні роки, проте працював вже з командами нижчих італійських ліг.

Помер 9 травня 1975 року на 71-му році життя у місті Варезе.

Статистика виступівРедагувати

Статистика клубних виступівРедагувати

Сезон Команда Чемпіонат
Ліга Ігорenze Голів
1924–25   «Лаціо» ПД 10 7
1925–26   «Ювентус» ПД 17 5
1926–27 ЧІ 26 16
1927–28 ЧІ 32 8
1928–29 ЧІ 27 17
Усього за «Ювентус» 102 46
1929–30   «Наполі» A 31 20
1930–31 A 33 20
1931–32 A 34 9
1932–33 A 34 22
1933–34 A 33 21
1934–35 A 25 10
Усього за «Наполі» 190 102
1935–36   «Дженоа» A 17 4
1936–37   «Луккезе-Лібертас» A 1 0
1937–38   «Емполі» C 17 6
1938–39 C 20 5
Усього за «Емполі» 37 11
Усього за кар'єру 357 170

Статистика виступів за збірнуРедагувати

 Статистика матчів і голів за збірну —   Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
14-2-1932 Неаполь Італія   3 – 0   Швейцарія Кубок Центральної Європи 1931-1932 -
Усього Матчів 1 Голів 0

Титули і досягненняРедагувати

«Ювентус»: 1925-1926

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати