Антонен Мерсьє

Антонен Мерсьє (фр. Marius Jean Antonin Mercié Marius Jean Antonin Mercié; 30 жовтня 1845, Тулуза — 13 грудня 1916, Париж) — французький скульптор і живописець. Президент Товариства французьких художників (Société des artistes français, з 1913).

Антонен Мерсьє
Antonin Mercié |премії=
При народженні	Marius Jean Antonin Mercié
Народження	30 жовтня 1845(1845-10-30) Тулуза, Франція
Смерть	13 грудня 1916(1916-12-13) (71 рік)
	Париж, Франція
Поховання	cemetery of Terre Cabaded і Пер-Лашез
Країна	Франція
Навчання	Національна вища школа красних мистецтв і Французька академія в Римі (1872)
Діяльність	скульптор, художник, митець, педагог
Напрямок	скульптор, художник
Вчитель	Франсуа Жуффруа і Олександр Фальг'єр
Відомі учні	Julien Lorieuxd, René Quillivicd, Édouard-Marcel Sandozd, Іда Меттон, Charlotte Quillet Saint-Anged, Деметр Чипарус і Louis Henri Nicotd
Працівник	Національна вища школа красних мистецтв
Член	Королівська академія мистецтв, Шведська королівська академія вільних мистецтв і Академія красних мистецтв Франції
Твори	Gloria Victisd, Q17494547?, Q17496079? і Statue de François Arago à Perpignand
Роботи в колекції	Національна галерея мистецтв, Музей д'Орсе, Музей августинців, Музей витончених мистецтв Парижаd, Смітсонівський музей американського мистецтва, Лувр, Будинок-музей Віктора Гюго і Musée des Beaux-Arts de Quimperd
Нагороди	Римська премія (1868) Q109044692? (1878) Q109044692? (1874)
Антонен Мерсьє у Вікісховищі

Біографія

Мистецьку освіту здобув у Вищій школі образотворчих мистецтв у Парижі. Учень Олександра Фальґ'єра і Франсуа Жуффруа.

У 1868 році у віці 23 років отримав Римську премію.

Його першими великими успіхами стали створені ним статуї Давида (одна з його найвідоміших скульпторських робіт, нині в Музеї Орсе) і «Gloria Victis» («Слава переможеним»), які були показані в Паризькому салоні, де отримали Почесну медаль. Пізніше виконана в бронзі «Gloria Victis» була встановлена на паризькій Площі Montholon.

Працював професором малювання і скульптури у Вищій школі образотворчих мистецтв. Серед його відомих учнів Едуар-Марсель Сандоз.

У 1887 році обраний членом Французької академії образотворчих мистецтв.

Удостоєний почесної медалі на Всесвітній виставці в Парижі (1878) і гран-прі на Всесвітній виставці в Парижі у 1889 році.

Офіцер ордена Почесного легіону. Почесний член Королівської академії мистецтв Великої Британії .

Творчість

Автор багатьох пам'ятників (у тому числі, намогильних), статуй, портретних бюстів, медальйонів, полотен.

Вибрані роботи

• Пам'ятники
  • Полю Бодрі (цвинтар Пер-Лашез)
  • Олександру Кабанель (Лозанна)
  • Жану-Луї-Ернесту Месоньє (Пуассі)
  • Луї Леону Сезару Федербу (Лілль)
  • Адольфу Тьєру (Сен-Жермен-ан-Ле)
  • Роберту Лі (Річмонд (Віргінія), США)
  • Жільберу Лафайєту (Лафайєт-сквер, Вашингтон, США)
  • Френсісу Скотту Кі (Балтімор, США)
• Алегорична група «Юстиція» (Готель-де-Віль (Париж))
• меморіал Жанни д'Арк та інші.

• Роботи Антонена Мерсье
• 
  Розгніваний амур, Музей августинців (Тулуза)
• 
  Давид (1871), бронза, Музей августинців (Тулуза).
• 
  Gloria Victis (1875), Вашингтон, Національна галерея мистецтва .
• 
  Геній мистецтв (1877), Париж, Лувр .
• 
  Пам'ятник Вільяму II (1884), Гаага .
• 
  Пам'ятник генералу Роберту Лі (1890), (Річмонд (Вірджинія) , США )
• 
  Пам'ятник Жану-Луї-Ернесту Месоньє (1891), Пуассі
• 
  Пам'ятник генералу Файдербу (1896), Лілль
• 
  Monument à Жюлю Феррі (1896), Сен-Дьє-де-Вож
• 
  Пам'ятник Шарлю Франсуа Гуно (1902), Парк Монсо, Париж

Посилання

• Біографія (англ.)
• Роботи скульптора [Архівовано 16 лютого 2019 у Wayback Machine.]

Джерела

• ідентифікатор BNF [Архівовано 15 лютого 2019 у Wayback Machine.]: платформа відкритих даних — 2011.
• Marius Jean Antonin Mercié [Архівовано 15 лютого 2019 у Wayback Machine.]
• Benezit Dictionary of Artists [Архівовано 15 лютого 2019 у Wayback Machine.] — 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7, 978-0-19-989991-3
• Mapping the Practice and Profession of Sculpture in Britain and Ireland 1851—1951 [Архівовано 15 лютого 2019 у Wayback Machine.]