Антипатр з Тарса
філософ-стоїк
Антипатр з Тарса (грец. Ἀντίπατρος; бл. 200 — бл. 129 до н. е.) — філософ-стоїк, учень і послідовник Діогена Вавилонського, вчитель Панетія Родоського, Діонісія Кіренського та Гая Блоссія. Він писав книги про богів і ворожіння, в основі етики — вища мораль, ніж у його вчителя Діогена.
Антипатр з Тарса | |
---|---|
Народився |
3 століття до н. е. Тарс, Мерсін, Туреччина |
Помер | 129 до н. е. |
Діяльність | філософ |
Галузь | філософія |
Вчителі | Діоген Вавилонський |
Відомі учні | Мнесарх Афінськийd, Панетій[1], Дардан Афінськийd і Apollonides of Smyrnad[2] |
Знання мов | давньогрецька |
Напрямок | стоїцизм |
Посада | Схоларх стоїчної школиd |
Він вчив вірі в Бога як «благословенного, вічного та прихильного до людей», що частково суперечило концепції Хрісіппа.[3]
Наклав на себе руки, прийнявши отруту.
ПриміткиРедагувати
- ↑ Любкер Ф. Panaetius // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 978–979.
- ↑ Istituto dell'Enciclopedia Italiana Enciclopedia on line — Istituto dell'Enciclopedia Italiana.
- ↑ Plutarch, de Stoic. Rep.
ПосиланняРедагувати
- Smith, William, ed. (1870). «Antipater, of Tarsus». Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology. pp. 203—204.
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |