Анн Парійо
Анн Парійо (фр. Anne Parillaud; нар. 6 травня 1960, Париж) — французька кіноакторка.
Анн Парійо | ||||
---|---|---|---|---|
фр. Anne Parillaud | ||||
Народилася | 6 травня 1960[2][3][4] (64 роки) XII округ Парижа, Франція[2] | |||
Громадянство | Франція | |||
Діяльність | акторка, кіноакторка | |||
Alma mater | Курси Флоран[5] | |||
Роки діяльності | 1977 — тепер. час | |||
У шлюбі з | Жан-Мішель Жарр | |||
Діти | Джульєтт Бессонd | |||
IMDb | nm0001594 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Анн Парійо у Вікісховищі | ||||
Біографія
ред.Народилася 6 травня 1960 року в Парижі. У шкільні роки займалася балетом, у майбутньому збиралася стати адвокатом. Але влітку 1976 року під час шкільних канікул потрапила на зйомки фільму «Пляжний готель» і вирішила стати актрисою.
До 1980 року Парійо знялася ще в трьох стрічках, але не була помічена публікою і пресою. По-справжньому її кар'єра почалася після роману з Аленом Делоном, який, пробуючи сили в режисурі, зайняв її в головних жіночих ролях у поліційних стрічках «За шкуру поліцейського» (1981) і «Неприборканий»[fr] (1983). Ці ролі також не принесли їй широкої популярності.
Зіркою Анн Парійо зробив Люк Бессон, знявши її в головній ролі у фільмі «Її звали Нікіта» (1990). Він же став її чоловіком. Ця роль у культовому фільмі Бессона принесла їй найбільшу популярність. Бойовик з елементами драми став однією з великих подій початку 1990-х років. Щоб зіграти роль найманої вбивці спецслужб, Анн брала уроки дзюдо протягом трьох місяців. За роль Нікіти в 1991 році Анн отримала премію «Сезар».
Після завершення зйомок шлюб розпався, але успіх фільму відкрив для Анн двері до Голлівуду. Роль опікуна й наставника Парійо в Голлівуді взяв на себе продюсер Марк Аллан.
Першою роботою актриси в Америці був фільм Джона Лендіса «Кров невинних» (1992), який добре прийняла публіка, але відкинула критика. У цьому фільмі актриса зіграла вампіршу Марію, котра принципово обирає в жертви запеклих негідників. Наступним став фільм Вінсента Ворда «Карта людського серця» (1992).
Масовому глядачеві знайома й інша американська роль Парійо — роль королеви-матері Анни Австрійської в «Людині в залізній масці» (1998) з Леонардо Ді Капріо.
У США Анн також знялася у режисера Катрін Брейя у фільмі «Інтимні сцени / Секс — це комедія» (2002). Роль альтер-его жінки-режисера зажадала від Анн чергового акторської подвигу: весь фільм вона грає без гриму.
Незабаром актриса повернулася до Європи. Серед її робіт цього періоду — французька драма «Шість днів, шість ночей» та міжнародна постановка «Френкі Старлайт».
Усього у фільмографії актриси близько 30 ролей.
Родина та особисте життя
ред.Анн Парійо у 2005—2010 роках була одружена з композитором Жаном-Мішелем Жарром.
У неї є дочка Джульєтта від Люка Бессона, яка народилася у 1987 році, і два сина, Лу і Тео, батько яких продюсер Марк Аллан.
Фільмографія
ред.- Un amour de sable (1977)
- L'Hôtel de la plage (1978)
- Écoute voir… (1979)
- Girls (1980)
- Patrizia (1980)
- За шкуру поліцейського (1981)
- Le Battant, (1983)
- Juillet en septembre (1988)
- Che ora è? (1989)
- Nikita (1990)
- Innocent Blood (1992)
- Map of the Human Heart (1993)
- À la folie, (1994)
- Frankie Starlight (1995)
- Passage à l'acte (1996)
- Dead Girl (1996)
- The Man in the Iron Mask (1998) as Queen Anne
- Shattered Image (1998)
- Une pour toutes (1999)
- Gangsters (2002)
- Sex Is Comedy (2002)
- Deadlines (2004)
- Promised Land (2004)
- Tout pour plaire (2005)
- Demandez la permission aux enfants (2007)
- Une vieille maîtresse (2007)
- L'Imbroglio nel lenzuolo (2008)
- Dans ton sommeil (2009)
Примітки
ред.- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #142198811 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Discogs — 2000.
- ↑ Roglo — 1997. — 10000000 екз.
- ↑ http://www.coursflorent.fr/ecole/anciens/acteurs?page=1
Джерела
ред.- Анн Парийо. Биографическая справка [Архівовано 14 травня 2010 у Wayback Machine.]
- Анн Парійо на сайті IMDb (англ.)