Відкрити головне меню

Анні Фішер

угорська піаністка єврейського походження

Анні Фішер (угор. Fischer Annie; 5 липня 1914 — 10 квітня 1995) — угорська піаністка єврейського походження, одна з перших угорських геніальних піаністів-вундеркіндів[1].

Анні Фішер
угор. Fischer Annie
Зображення
Основна інформація
Дата народження 5 липня 1914(1914-07-05)
Місце народження Будапешт
Дата смерті 10 квітня 1995(1995-04-10) (80 років)
Місце смерті Будапешт
Громадянство Угорщина
Професії піаністка, музична педагогиня, композиторка
Інструменти фортепіано
Нагороди
Файли у Вікісховищі?

Зміст

БіографіяРедагувати

Анні Фішер народилася 5 липня 1914 року. Її батьки виявили талант у ранньому віці, коли вона почала грати на фортепіано, почувши гру сусіда за стіною, який був учителем по фортепіано. Анні почала свою музичну кар'єру як обдарована піаністка. У віці 10 років вона дебютувала з концертом Бетховена № 1 до мажор[2]. Через два роки грала Моцарта і Шумана в Цюриху.

Навчалася у Музичній академії Ференца Ліста, вчилася у Арнольда Секей та Ернст фон Донаньї. У 14 років її незвичайний талант був визнаний.

У 1933 році вона стала лауреатом Міжнародного фортепіанного конкурсу імені Ліста в Будапешті. З тих пір молоду піаністку стали запрошувати грати на найбільших концертних майданчиках практично в кожному великому місті Європи.

У 1937 році Анні Фішер вийшла заміж за Аладара Тота, який був на 15 років старший за неї. Аладар був впливовим критиком і журналістом провідних сучасних угорських газет «Pesti Naplo» і «Nyugat». Він стежив за кар'єрою Анні і регулярно публікував статті про неї, аж до їхнього весілля. Історія їхнього роману нагадує сюжет фільму. Спочатку критик став другом сім'ї і мати Анні попросила Тота, щоб він супроводжував її дочку в концертному турі. У цій поїздці вони покохали один одного і їхня любов тривала до самої смерті.

Під час Другої світової війни Анні з чоловіком жили у Швеції і лише у 1946 році повернулися в Будапешт. Почала викладати у Вищій музичній школі імені Ліста і в 1965 році отримала звання професора. Аладар Тот став директором Угорського державного оперного театру, і займав це місце до 1956 року. У цей період він докладав усіх зусиль для відродження угорської музичної культури. Анні Фішер в цей час гастролювала по країні і світу, де давала велику кількість концертів. Вона була почесним гостем в концертних залах Англії, Нідерландах, Франції, Швейцарії та Японії[1].

Якщо судити з імен композиторів, то репертуар Анні Фішер не дуже широкий. Вона обмежує себе майже виключно шедеврами класики і романтики. Виняток становлять, мабуть, лише деякі твори Дебюссі і музика її співвітчизника Бела Бартока (Фішер була однією з перших виконавиць його Третього концерту). Особливо вдаються їй твори великої форми — концерти, сонати, варіаційні цикли. Центральне місце в її репертуарі займають твори Моцарта, Бетховена і Шумана, але при цьому вона в рівній мірі віртуозно виконує твори Шопена, Шуберта і Брамса.

Починаючи з 1977 року, вона витратила 15 років на роботу в студіях, працюючи над записом всіх сонат Бетховена, — циклу, який так і не був випущений нею за життя. Однак після смерті Анні Фішер багато частин цієї роботи стали доступні слухачам і отримали високу оцінку серед поціновувачів класичної музики[3].

Померла 10 квітня 1995 року, похована поруч із своїм чоловіком на цвинтарі Фаркашреті в Будапешті.


НагородиРедагувати

Серед нагород Фішер — 3 премії Кошута (1949, 1955, 1965 роки)[4]. Незадовго до своєї смерті — 10 квітень 1995 року — вона отримала в Будапешті престижну премію за заслуги перед угорської республікою «Magyar Köztársasági Érdemrend középkeresztje».(угор.)

ПриміткиРедагувати

  1. а б Анни Фишер — венгерская пианистка. propianino.ru. Процитовано 24 березня 2017 року. (рос.)
  2. Annie Fischer. yuanhuang.wixsite.com. Процитовано 24 березня 2017 року. (англ.)
  3. Анни Фишер. newswe.com. Процитовано 24 березня 2017 року. (рос.)
  4. Анни Фишер (Annie Fischer). classic-music.ru. Процитовано 24 березня 2017 року. (рос.)

ПосиланняРедагувати