Андрєєв Василь Аполонович

Василь Аполлонович Андрєєв[1] (1906 — 2 лютого 1974) — учасник німецько-радянської війни, кулеметник 82- го гвардійського стрілецького полку 32-ї гвардійської стрілецької дивізії 2-ї гвардійської армії 3-го Білоруського фронту. Герой Радянського Союзу (29 червня 1945), гвардії молодший сержант.

Василь Аполонович Андрєєв
Народження 1906(1906)
с. Солоне Солонянської волості Катеринославського повіту Катеринославської губернії Російської імперії (нині Солоне Солонянського району Дніпропетровської області
Смерть 2 лютого 1974(1974-02-02)
Душанбе
Національність росіянин
Країна  Російська імперія
 СРСР
Приналежність Росія РосіяСРСР СРСР
Рід військ Піхота
Роки служби 19421946
Звання гвардії молодший сержант  Молодший сержант
Війни / битви Велика Вітчизняна війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «20 років перемоги у ВВВ»

Біографія

ред.

Народився в 1906 році в селянській родині. За національністю росіянин. Член ВКП (б). До призову в Червону Армію (в листопаді 1942 року) працював комендантом театру в Душанбе.

На фронтах Великої Вітчизняної воював на посаді кулеметника 82-го гвардійського стрілецького полку. Особливо відзначився гвардії молодший сержант Андрєєв в боях в районі міста Рауш (з 1946 року місто Світлогорськ Калінінградській області). 15 квітня 1945 року ним, на чолі кулеметного розрахунку, знайшло своє відображення чотири ворожі контратаки. В ході однієї з контратак гітлерівців Андрєєв замінив вибулого з ладу командира взводу і вогнем кулеметів підтримував наступ піхоти. Сам отримав важке поранення, але не залишив поля бою. Вмілими та рішучими діями сприяв захопленню в полон до 140 фашистів.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 червня 1945 за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому відвагу і геройство гвардії молодшому сержантові Андрєєву Василю Аполоновичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».

Після закінчення війни демобілізований. Жив і працював в Душанбе. Помер 2 лютого 1974 року. Похований на православному цвинтарі міста Душанбе. Догляд за похованням здійснюють військовослужбовці і юнармійці 201-ї російської військової бази, дислокованої в Таджикистані.

Нагороди

ред.

Примітки

ред.
  1. Герои страны. Архів оригіналу за 7 січня 2021. Процитовано 6 січня 2021.

Посилання

ред.