Андрофілія

потяг до дорослих чоловіків або до інших чоловічих рис

Андрофілія (з гр. άνδρας — «чоловік» + φιλία — «любов»), або андросексуальність — термін, що використовується у поведінкових науках (психології, психобіології, антропології, когнітивній науці, тощо) для позначення сексуальної орієнтації, як альтернативі гендерній бінарній гомосексуальній та гетеросексуальній концептуалізації і означає потяг до дорослих суб'єктів-чоловіків, або потяг до маскулінності у загальному.[1][2]

Прапор андросексуалів

Андрофілія не залежить від статі чи гендерної ідентичності, хоч для позначення таких осіб, які проявляють потяг здебільшого до чоловіків, називають зазвичай або жінок-андрофілів — гетеросексуалок, або чоловіків-андрофілів — гомосексуалів (останніх найчастіше). Однак андрофілія теж притаманна і трансгендерним, і транссексуальним, і інтерсексуальним індивідам, тощо, і також проявляється у тяжінні до мужності і маскулінності у загальному, при чому часто не важливо, хто володіє цією рисою.

Інколи поняття виступає синонімічним до термінів «андроманія» та «андроромантизм».

На думку дослідників, чоловіча андрофілія є еволюційним парадоксом, оскільки має генетичні передумови (присутній генетичний компонент), а міжкультурні та археологічні дані свідчать про те, що така сексуальна поведінка зберігається тисячоліттями в різних культурах, хоч і спосіб вираження різниться у них, але в той же час вона компрометує саму основу розмноження.[3][4]

Історія ред.

Термін «андрофілія» виник на початку 20-го століття. Його ввів у науковий обіг німецький сексолог Магнус Гіршфельд, який у своїй праці описав чотири групи чоловіків-гомосексуалів:

1. педофілів, яких найбільше приваблюють підлітки передпубертатного періоду,

2. ефебофілів, яких найбільше приваблюють юнаки з періоду статевого дозрівання до щонайбільше двадцяти років,

3. геронтофілів, яких найбільше приваблюють чоловіки старшого віку (від 50 і більше),

4. андрофілів, яких найбільше приваблюють особи чоловічої статі віком від двадцяти до п'ятдесяти.[5]

У сучасному науковому дискурсі перші три певною мірою розглядаються, як парафілії, хоча лише педофілія офіційно визначена, як розлад.

Останнім часом тенденційно замість терміна андрофілія використовують коректніший термін андросексуальність та андросексуал(-ка), який у широкому розумінні означає потяг до людей з яскраво вираженою мужністю незалежно від їх статі та гендерної ідентичності.

Див. також ред.

  • Гінефілія

Виноски ред.

  1. R., DYNES, WAYNE (2017). ENCYCLOPEDIA OF HOMOSEXUALITY. ROUTLEDGE. ISBN 1-138-94650-8. OCLC 958351634.
  2. Hames, Raymond; Garfield, Zachary; Garfield, Melissa (13 січня 2017). Is Male Androphilia a Context-Dependent Cross-Cultural Universal?. Anthropology Faculty Publications. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 26 лютого 2021.
  3. Vasey, Paul L.; VanderLaan, Doug P. (2014). Weekes-Shackelford, Viviana A.; Shackelford, Todd K. (ред.). Evolutionary Perspectives on Male Androphilia in Humans. Evolutionary Perspectives on Human Sexual Psychology and Behavior. New York, NY: Springer New York. с. 369—391. doi:10.1007/978-1-4939-0314-6_19. ISBN 978-1-4939-0313-9.
  4. Gómez Jiménez, Francisco R.; Semenyna, Scott W.; Vasey, Paul L. (2020-02). Offspring Production Among the Relatives of Istmo Zapotec Men and Muxes. Archives of Sexual Behavior (англ.). Т. 49, № 2. с. 581—594. doi:10.1007/s10508-019-01611-y. ISSN 0004-0002. Процитовано 27 лютого 2021.
  5. 1868-1935., Hirschfeld, Magnus, (1956). Sexual anomalies : the origins, nature and treatment of sexual disorders. Emerson Books. OCLC 896618795.

Література ред.

  • Jack., Donovan, (2012). Androphilia : a manifesto rejecting the gay identity, reclaiming masculinity. Dissonant Hum. ISBN 978-0-9854523-1-5. OCLC 838124219.
  • Vasey, Paul L.; VanderLaan, Doug P. (2008-11-13). Kin Selection and the Evolution of Male Androphilia. Archives of Sexual Behavior 38 (2). с. 170–171. ISSN 0004-0002. doi:10.1007/s10508-008-9443-9