Анджело Моссо (італ. Angelo Mosso; 30 травня 1846, Турин, Італія — 24 листопада 1910, Турин) — італійський фізіолог, який винайшов метод нейровізуалізації[5].

Анжело Моссо
італ. Angelo Mosso
Анжело Моссо у 1880 році
Анжело Моссо у 1880 році
Анжело Моссо у 1880 році
Народився 30 травня 1846(1846-05-30)
Турин
Помер 24 листопада 1910(1910-11-24) (64 роки)
Турин
·спинна сухотка[1]
Поховання Монументальний цвинтар в Туриніd[2]
Місце проживання Турин
Країна Італія Італія
Національність італієць
Діяльність лікар, фізіолог, археолог, викладач університету, політик, винахідник
Alma mater Туринський університет (1870)[2][3][1]
Галузь фізіологія
Заклад Туринський університет[1][2][3]
Посада сенатор Королівства Італіяd[3]
Вчене звання професор
Вчителі Moritz Schiffd
Членство Національна академія дей-Лінчей[3]
Шведська королівська академія наук
Прусська академія наук
Леопольдина
Бельгійська королівська академія медициниd
Туринська академія наук[1][3]
Паризька медична академія[4]
Società reale di Napolid[3]
Нагороди
Кавалер ордена Корони Італії
Кавалер ордена Корони Італії
Офіцер ордена Святих Маврикія й Лазаря
Офіцер ордена Святих Маврикія й Лазаря
Командор ордена Святих Маврикія й Лазаря
Командор ордена Святих Маврикія й Лазаря
Кавалер Савойського цивільного ордена
Кавалер Савойського цивільного ордена
Премія Національної академії деї Лінчеї

CMNS: Анджело Моссо у Вікісховищі

Життєпис ред.

Анджело Моссо вивчав медицину в Турині, Флоренції, Лейпцигу та Парижі. 1876 року Анджело Моссо став у Турині професором фармакології, а у 1880 році професором фізіології[6].

Головні заслуги його стосуються експериментальної фізіології. За допомогою свого плетизмографа він досліджував рух кровоносних судин під впливом психічного збудження. Його гідросфигмограф показує коливання пульсу при розумовій діяльності; ергограф описує криву втоми м'язів людського передпліччя і вимірює вироблену цими м'язами роботу; за допомогою тонометра вимірював він інші прояви втоми. Він також на особливих вагах демонстрував зміни в кровообігу, що відбуваються уві сні, при мозковій діяльності тощо. У своїх дослідженнях він довів, що залежно від величини емоційної напруги людини змінюється ряд фізіологічних показників. Ним було встановлено, що тиск крові в судинах та частота пульсу змінюються при зміні емоційного стану обстежуваної особи. Пізніше матеріали цих експериментів були опубліковані в його монографії «Страх»[7].

З численних своїх праць він велику кількість надрукував у «Archives italienues de biologie», заснованих ним у 1882 році. Окремо видані праці Моссо стосуються діагностики пульсу, кровообігу в людському мозку, страху, втомі, температури мозку та інше. Його мемуари «Su la circolazione del sangue nel cervelle de l l'uomo» отримали премію Національної академії деї Лінчеї.

У 1897 році Анджело Моссо був обраний до Шведської королівської академії наук.

Анжело Моссо сказав:

  Фізичні вправи можуть замінити безліч ліків, але жодні ліки в світі не можуть замінити фізичних вправ[8].  

Праці ред.

  • «Die Diagnostik des Pulses» (1879)
  • «Sulla paura» (1884)
  • «La paura» (1891)
  • «La fatica» (1891)
  • «La Temperatura del cervello» (1894)
  • «Fisiologia dell' uomo sulle Alpi» (1897)
  • «L'espressione del dolore» (1889)
  • «Mens Sana in Corpore Sano» (1903)
  • «Vita moderna degli Italiani» (1905)
  • «Escursioni nel mediterraneo e gli scavi di Creta» (1907)
  • «La preistoria: original della civilta mediterranea» (1910)

Примітки ред.

  1. а б в г www.accademiadellescienze.it
  2. а б в Nani M. Dizionario Biografico degli Italiani — 2012. — Vol. 77.
  3. а б в г д е I Senatori d'Italia
  4. Académie nationale de médecine
  5. Sandrone, Stefano (2014). Weighing brain activity with the balance: Angelo Mosso’s original manuscripts come to light. Brain. 137: 621—633. doi:10.1093/brain/awt091. PMID 23687118.
  6. Sandrone, Stefano; Bacigaluppi, Marco; Galloni, Marco R.; Martino, Gianvito (2012). Angelo Mosso (1846–1910). Journal of Neurology. 259: 2513—2514. doi:10.1007/s00415-012-6632-1. PMID 23010944.
  7. Історія «детектора брехні». Архів оригіналу за 11 вересня 2016. Процитовано 8 лютого 2017.
  8. Збереження і підтримка галузі фізичної культури і спорту

Посилання ред.