Анджело Карбоне

італійський футболіст

Анджело Карбоне (італ. Angelo Carbone, нар. 23 березня 1968, Барі) — італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника.

Ф
Анджело Карбоне
Анджело Карбоне
Анджело Карбоне
Анджело Карбоне у 1991 році
Особисті дані
Народження 23 березня 1968(1968-03-23) (56 років)
  Барі, Італія
Громадянство  Італія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
Італія «Барі»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1988–1990 Італія «Барі» 53 (2)
1990–1995 Італія «Мілан» 30 (0)
1991–1992   Італія «Барі» 26 (1)
1992–1993   Італія «Наполі» 27 (0)
1994–1995   Італія «Фіорентина» 27 (4)
1995–1996 Італія «П'яченца» 30 (2)
1996 Італія «Реджяна» 6 (0)
1996–1999 Італія «Аталанта» 47 (0)
1999 Італія «Реджяна» 17 (1)
1999–2000 Італія «Пістоєзе» 16 (6)
2000 Італія «Тернана» 8 (1)
2001–2002 Італія «Пістоєзе» 27 (1)
2002–2005 Італія «Про Патрія» 47 (4)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1989–1990 Італія Італія U-21 8 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Найбільших результатів досягнув виступаючи з «Міланом», у складі якого став чемпіоном Італії, а також володарем Суперкубка УЄФА, Міжконтинентального кубка та переможцем Ліги чемпіонів УЄФА. Крім цього грав за молодіжну збірну Італії, з якою бронзовим призером молодіжного чемпіонату Європи 1990 року.

Клубна кар'єра

ред.

Народився 23 березня 1968 року в місті Барі. Вихованець футбольної школи клубу «Барі». Дебютував в основній команді в сезоні 1988/89, в якому «Барі» вийшов в Серію A. У наступному році команда зайняла 10-е місце в чемпіонаті і виграла Кубок Мітропи.

Після цього Анджело Карбоне був придбаний «Міланом» за бажанням тренера Арріго Саккі[1]. У тому ж році він став одним з головних героїв переможного Суперкубка Європи і Міжконтинентального кубка[2], а також дебютував у Кубку чемпіонів, провівши в турнірі 2 гри і забивши гол у дебютному матчі проти «Брюгге». Після завершення сезону 1990/91 і приходу нового тренера Фабіо Капелло Карбоні був відданий в оренду[2], спочатку в «Барі», а потім в «Наполі»[3]. У сезоні 1993/94 Анджело Карбоне повернувся в «Мілан» і виграв з «россонері» Серію A і Лігу чемпіонів. Але в 1994 році клуб знову віддав його в оренду, і по закінченні сезону Карбоні покинув Мілан, перейшовши в «П'яченцу»[4].

У 1996 році Карбоні пішов в «Реджяну»[5], а потім в «Аталанту». У 1999 він знову зіграв кілька матчів за «Реджяну», а потім перейшов в «Пістоєзе», а у 2000 році грав в оренді в «Тернані».

2002 року перейшов до клубу «Про Патрія» з Серії С1, за який відіграв 3 сезони. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Про Патрія» у 2005 році[2][6].

Після завершення кар'єри гравця був спортивним директором «Про Патрії»[6], а пізніше працював скаутом «Мілану»[7][7]. В 2010 році взяв участь в Кубку Легенд, на якому зайняв 4 місце.

Виступи за збірну

ред.

Протягом 1989—1990 років залучався до складу молодіжної збірної Італії і став бронзовим призером молодіжного чемпіонату Європи 1990 року. Всього на молодіжному рівні зіграв у 8 офіційних матчах.

Титули і досягнення

ред.
«Мілан»: 1993–1994
«Барі»: 1990
«Мілан»: 1990
«Мілан»: 1990
«Мілан»: 1993–94

Примітки

ред.
  1. ОСНОВНИЙ СКЛАД / АНДЖЕЛО КАРБОНЕ. Архів оригіналу за 5 грудня 2018. Процитовано 4 грудня 2018.
  2. а б в Angelo Carbone. magliarossonera.it (Italian) . Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 15 квітня 2015.
  3. Salvio Passante (15 квітня 2010). Carbone a Tutto Napoli: "Europa, si può. Barreto? No, Pocho". tuttomercatoweb.com (Italian) . Архів оригіналу за 5 грудня 2018. Процитовано 15 квітня 2015.
  4. Angelo CARBONE (італ.). Magliarossonera.it. Архів оригіналу за 5 грудня 2018. Процитовано 18 червня 2014.
  5. LA ROSA BIANCOROSSA NEL CAMPIONATO 1995/1996. storiapiacenza1919.it (Italian) . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 15 квітня 2015.
  6. а б La Pro Patria silenziosa va a Sassuolo in cerca di riscatto. varesenews.it (Italian) . 25 листопада 2006. Архів оригіналу за 16 квітня 2015. Процитовано 15 квітня 2015.
  7. а б Bruno Galvan (29 червня 2011). Angelo Carbone: "Confermo la trattativa per Marek, ma non è così facile". calcionapoli24.it (Italian) . Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 15 квітня 2015.

Посилання

ред.