Андауський міст
Андауський міст
Андауський міст
47°42′30″ пн. ш. 17°04′08″ сх. д. / 47.70833333336077686° пн. ш. 17.068888888916777802° сх. д. / 47.70833333336077686; 17.068888888916777802Координати: 47°42′30″ пн. ш. 17°04′08″ сх. д. / 47.70833333336077686° пн. ш. 17.068888888916777802° сх. д. / 47.70833333336077686; 17.068888888916777802
Офіційна назва угор. Andaui-híd
нім. Brücke von Andau
Країна Flag of Austria.svg Австрія і Flag of Hungary.svg Угорщина
Розташування Угорщина Угорщина
Австрія Австрія
Галузь застосування пішохідний
Перетинає Айнзер-канал
Тип конструкції дерев'яний міст
Загальна довжина 7 м
Ширина 2 м
Відкрито 14 вересня 1996 року (відновлено)

Андауський міст. Карта розташування: Австрія
Андауський міст
Андауський міст
Андауський міст (Австрія)
Андауський міст. Карта розташування: Угорщина
Андауський міст
Андауський міст
Андауський міст (Угорщина)
CMNS: Андауський міст на Вікісховищі

Андауський міст (угор. Andaui-híd, нім. Brücke von Andau) — семиметровий дерев'яний міст через канал Айнзер на кордоні Угорщини та Австрії поблизу селища Андау. Здобув відомість як шлях до порятунку тисяч угорців під час Угорської революції 1956 року. Наразі є угорським символом свободи та всесвітньо відомим меморіалом.

Дав назву твору Джеймса Міченера «Міст в Андо» (1957).

РозташуванняРедагувати

Міст розташований у 10 кілометрах від селища Андау в Австрії.[1] Має географічні координати 47°42′30″ північної широти та 17°04′08″ східної довготи.

ІсторіяРедагувати

Айнзер-канал був створений 1910 року. Міст перебував у робочому стані у міжвоєнний період та після Другої світової війни.[2] Використовувався переважно місцевими фермерами, які мали землі з обох боків кордону.

У 19441945 роках через міст переправлялися німецькі солдати на зворотньому шляху до Німеччини.[3]

Після виведення радянських військ з території Австрії у 1955 році жителі Угорської Народної Республіки, незадоволені прокомуністичним режимом, почали залишати країну. З літа 1956 року їхня кількість зросла, а після подій 23 жовтня до Австрії сунув багатотисячний потік біженців.[4] Одним із основних місць переходу кордону став Андауський міст. Для автомобілів та мотоциклів він був надто легким, тож більшість переходила його пішки.[5]

У другій половині дня 21 листопада 1956 року міст був підірваний радянськими військами. Кордон став суворо охоронятися угорськими та радянськими прикордонниками. Проте люди все одно продовжували переправлятися в цьому місці, користуючись вцілілими частинами споруди.[6]

Загалом у ту пору через Андауський міст до Австрії перейшли 70 000—80 000 угорців. Всього країну залишили близько 200 000 чоловік.

СьогоденняРедагувати

Створений у 1992 році клуб «Gesellschaft für internationale Verständigung – die Brücke von Andau» виступив за відновлення мосту як символу свободи.[2] Будівництво велося спільними силами двох країн. 14 вересня 1996 року, до 40-річчя Угорської революції, міст був урочисто відкритий.

З австрійського боку поруч із ним міститься оглядова вежа. На подальшому шляху до Андау встановленні численні скульптури та інсталяції просто неба.

Наразі є пам'ятником, що нагадує про гіркий час розділення Європи, а також є символом толерантності та готовності допомогти.[7]

В культуріРедагувати

  • Дав назву твору Джеймса Міченера «Міст в Андау» (англ. The Bridge at Andau, 1957). Автор був очевидцем подій революції.
  • Згадується в частині назви австрійського художнього фільму «Der Bockerer III – Die Brücke von Andau» (2000) режисера Франца Антеля.

Туристична інформаціяРедагувати

Найкращий сезон для відвідин — з квітня по жовтень. Місцина поблизу споруди славиться своєю різноманітністю птахів.

Навпроти мосту є парковка.

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Шлях до селища носить назву дорога втечі.
  2. а б Офіційний сайт громади Андау. Андауський міст [1] (нім.)
  3. Міст свободи — Андауський міст [2] (угор.)
  4. Міст в Андау або обережно, двері зачиняються! [3] Архівовано 1 жовтень 2016 у Wayback Machine. (рос.)
  5. Джеймс Міченер «Міст в Андо» [4] (англ.)
  6. Форум «Австрія та я». Міст поблизу Андау [5] (рос.)
  7. Інформація про Андау. Андауський міст [6] (нім.)

ЛітератураРедагувати

  • James A. Michener: The Bridge at Andau, Random House, USA 1957, deutsch: Die Brücke von Andau
  • Johannes Sachslehner: Schicksalsorte Österreichs, 2009 Verlag Styria, ISBN 978-3-222-13278-0

ПосиланняРедагувати