Андауський міст
| Андауський міст | |
|---|---|
 Андауський міст | |
| 47°42′23″ пн. ш. 17°04′37″ сх. д. / 47.70654000002777195° пн. ш. 17.07704000002777889° сх. д.Координати: 47°42′23″ пн. ш. 17°04′37″ сх. д. / 47.70654000002777195° пн. ш. 17.07704000002777889° сх. д. | |
| Офіційна назва |
угор. Andaui-híd нім. Brücke von Andau |
| Країна |
 Австрія і .svg){kind=small} Угорщина |
| Розташування |
 Угорщина Австрія |
| Галузь застосування | пішохідний |
| Перетинає | Айнзер-канал |
| Тип конструкції | дерев'яний міст |
| Загальна довжина | 7 м |
| Ширина | 2 м |
| Відкрито | 14 вересня 1996 року (відновлено) |
  Андауський міст Андауський міст (Австрія)  Андауський міст Андауський міст (Угорщина) | |
 | |
 Андауський міст у Вікісховищі | |
Андауський міст (угор. Andaui-híd, нім. Brücke von Andau) — семиметровий дерев'яний міст через канал Айнзер на кордоні Угорщини та Австрії поблизу селища Андау. Здобув відомість як шлях до порятунку тисяч угорців під час Угорської революції 1956 року. Наразі є угорським символом свободи та всесвітньо відомим меморіалом.
Дав назву твору Джеймса Міченера «Міст в Андо» (1957).
Розташування ред.
Міст розташований у 10 кілометрах від селища Андау в Австрії.[1] Має географічні координати 47°42′30″ північної широти та 17°04′08″ східної довготи.
Історія ред.
Айнзер-канал був створений 1910 року. Міст перебував у робочому стані у міжвоєнний період та після Другої світової війни.[2] Використовувався переважно місцевими фермерами, які мали землі з обох боків кордону.
У 1944—1945 роках через міст переправлялися німецькі солдати на зворотньому шляху до Німеччини.[3]
Після виведення радянських військ з території Австрії у 1955 році жителі Угорської Народної Республіки, незадоволені прокомуністичним режимом, почали залишати країну. З літа 1956 року їхня кількість зросла, а після подій 23 жовтня до Австрії сунув багатотисячний потік біженців.[4] Одним із основних місць переходу кордону став Андауський міст. Для автомобілів та мотоциклів він був надто легким, тож більшість переходила його пішки.[5]
У другій половині дня 21 листопада 1956 року міст був підірваний радянськими військами. Кордон став суворо охоронятися угорськими та радянськими прикордонниками. Проте люди все одно продовжували переправлятися в цьому місці, користуючись вцілілими частинами споруди.[6]
Загалом у ту пору через Андауський міст до Австрії перейшли 70 000—80 000 угорців. Всього країну залишили близько 200 000 чоловік.
Сьогодення ред.
Створений у 1992 році клуб «Gesellschaft für internationale Verständigung – die Brücke von Andau» виступив за відновлення мосту як символу свободи.[2] Будівництво велося спільними силами двох країн. 14 вересня 1996 року, до 40-річчя Угорської революції, міст був урочисто відкритий.
З австрійського боку поруч із ним міститься оглядова вежа. На подальшому шляху до Андау встановленні численні скульптури та інсталяції просто неба.
Наразі є пам'ятником, що нагадує про гіркий час розділення Європи, а також є символом толерантності та готовності допомогти.[7]
В культурі ред.
- Дав назву твору Джеймса Міченера «Міст в Андау» (англ. The Bridge at Andau, 1957). Автор був очевидцем подій революції.
- Згадується в частині назви австрійського художнього фільму «Der Bockerer III – Die Brücke von Andau» (2000) режисера Франца Антеля.
Туристична інформація ред.
Найкращий сезон для відвідин — з квітня по жовтень. Місцина поблизу споруди славиться своєю різноманітністю птахів.
Навпроти мосту є парковка.
Галерея ред.
-
Вид на міст збоку -
Оглядова вежа -
Меморіальний камінь австрійського Червоного Хреста з нагоди 50-річчя угорської революції поблизу Андауського мосту -
Меморіал на угорській стороні Андауського мосту -
Вид на канал з мосту
Примітки ред.
- ↑ Шлях до селища носить назву дорога втечі.
- ↑ а б Офіційний сайт громади Андау. Андауський міст [1] [Архівовано 3 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Міст свободи — Андауський міст [2] (угор.)
- ↑ Міст в Андау або обережно, двері зачиняються! [3] [Архівовано 1 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Джеймс Міченер «Міст в Андо» [4] [Архівовано 9 липня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Форум «Австрія та я». Міст поблизу Андау [5] [Архівовано 20 січня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Інформація про Андау. Андауський міст [6] [Архівовано 3 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
Література ред.
- James A. Michener: The Bridge at Andau, Random House, USA 1957, deutsch: Die Brücke von Andau
- Johannes Sachslehner: Schicksalsorte Österreichs, 2009 Verlag Styria, ISBN 978-3-222-13278-0
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Андауський міст |
- Der Bockerer III - Die Brücke von Andau на сайті IMDb (англ.)
- Єва Ковач. Határmítoszok és helyi identitásnarratívák az osztrák–magyar határ mentén (угор.)
- Андауський міст. Фото [Архівовано 11 липня 2017 у Wayback Machine.]
- Геокешинг. Міст Андау (англ.)