Відкрити головне меню

Амінов Юрій Ахметович (нар. 16 серпня 1942, селище Катон-Карагай, Катон-Карагайський район, Східно-Казахстанська область, КазССР) — український математик, доктор фізико-математичних наук.

Амінов Юрій Ахметович
Aminov 2009 a.jpg
Народився 16 серпня 1942(1942-08-16) (77 років)
Катон-Карагай, КазССР, СРСР
Громадянство СРСР СРСР, Україна Україна
Діяльність математик
Alma mater МДУ ім. М.В. Ломоносова
Сфера інтересів Геометрія та її застосування
Заклад Фізико-технічний інститут низьких температур імені Б. І. Вєркіна НАН України
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Аспіранти, докторанти Шаблон:Аспіранти-докторанти

Лауреат державної премії України (2005 рік), премії ім. М. М. Крилова НАН України (2003 рік).

Зміст

БіографіяРедагувати

Навчався на механіко-математичному факультеті в Московському державному університеті ім. М. В. Ломоносова з 1959 по 1964 роки. Здобувши вищу освіту, продовжив навчання в аспірантурі МДУ під науковим керівництвом відомого математика д.ф.-м.н. М. В. Єфімова. У 1968 захистив в МДУ кандидатську дисертацію. З 1968 році по теперішній час працює у відділі геометрії Фізико-технічного інституту низьких температур НАН України (м. Харків), пройшовши шлях від молодшого наукового співробітника до завідувача відділом та головного наукового співробітника. У 1984 році захистив докторську дисертацію. За сумісництвом працював на механіко-математичному факультеті Харківського державного університету ім. М.Горького, викладав спеціальні курси з геометрії для студентів старших курсів. У 1989 році отримав вчене звання професора по кафедрі геометрії. Під науковим керівництвом Ю. А. Амінова захищено 6 кандидатських дисертацій, двоє його учнів здобули науковий ступінь доктора наук.

Наукові інтереси: диференціальна геометрія багатовимірних підмноговидів, теорія ізометричних занурень ріманових многовидів, геометрія псевдосферичних підмноговидів та їх перетворень, теорія грасманового образу підмноговидів, геометрія векторних полів, теорія мінімальних поверхонь, застосування геометричних методів у фізиці.

Автор понад 100 наукових монографій та статей.

MонографіїРедагувати

  • Минимальные поверхности (цикл лекций). Харьков, ХГУ, 1978, 126 с.
  • Дифференциальная геометрия и топология кривых. М.: Наука, 1987, 159 с. ; Изд.2, испр. и доп. – М.: Ленанд, 2018, 168 с.
  • Геометрия векторного поля. М.: Наука, 1990, 207 с. : Изд.2, испр. – М.: Ленанд, 2018, 208 с.
  • New ideas in Differential Geometry of submanifolds. Kharkov: ACTA, 1998, 114 pp.
  • Differential geometry and topology of curves. Amsterdam: Gordon and Breach Science Publishers, 2000, 205 pp.
  • Geometry of vector fields. Amsterdam: Gordon and Breach Science Publishers, 2000, 172 pp.; Abingdon: Routledge Revivals (Taylor & Francis Group), 2013, 172 pp.
  • Geometry of Submanifolds. Amsterdam: Gordon and Breach Science Publishers, 2001, 371 pp.
  • Геометрия подмногообразий. К.: Наукова думка, 2002, 468 с.
  • Współczesna teoria powierzchni - Białystok : Wydaw. Uniwersytetu Białostockiego, 2004, 108 pp.
  • Путешествие в солнечную Бразилию. M.: Научный фонд Антонио Менегетти, 2016, 100 c.


ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

В. О. Горькавий. Амінов Юрій Ахметович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2001. — Т. 1 : А. — С. 433(4). — ISBN 966-02-2075-8.