Амстердамський трамвай
Амстердамський трамвай (нід. Amsterdamse tram) — один з видів громадського транспорту Амстердама; найбільша трамвайна мережа країни і одна з найбільших у Західній Європі. Експлуатується комунальною організацією Gemeentelijk Vervoerbedrijf (GVB) («Муніципальне транспортне підприємство»).
| Амстердамський трамвай | |||
|---|---|---|---|
| нід. Amsterdamse tram | |||
 | |||
 | |||
| Опис | |||
| Країна |
 Нідерланди | ||
| Місто | Амстердам | ||
| Дата відкриття | 3 червня 1875 року | ||
| Оператор | Gemeente Vervoerbedrijf («Муніципальне транспортне підприємство») | ||
| Сайт | Офіційний сайт GVB | ||
| Маршрутна мережа | |||
| Кількість маршрутів | 14 | ||
| Довжина мережі | 213 км | ||
| Рухомий склад | |||
| Кількість вагонів | 200 | ||
| Основні типи рухомого складу | Amsterdam tram modeld | ||
| Технічні дані | |||
| Ширина колії | 1435 мм | ||
| Тип живлення | контактна мережа | ||
| |||
 Амстердамський трамвай у Вікісховищі | |||
Історія ред.
В Амстердамі трамвайний рух було започатковано 3 червня 1875 року. Звісно, це був кінський трамвай (або конка), і приватна фірма мала назву «Амстердамське підприємство омнібусів» (Amsterdamsche Omnibus Maatschappij, AOM). Перший маршрут конки в Амстердамі сполучив площу Лейдсеплейн (Leidseplein) з кварталом Плантаж (Plantage). У наступні 25 років було відкрито ще 15 ліній, які пролягли як середмістям, так і зв'язали райони, що будувалися. Доволі раритетною була колія, яку використовувала AOM — вона була 1422 мм завширшки.
Від 1 січня 1900 року в Амстердамі було створено муніципальне трамайне підприємство під назвою «Муніципальний трамвай Амстердама» (Gemeentetram Amsterdam, GTA). Загалом місто оперувало 242 машинами, 758 кіньми, та 15 спорудами. Паралельно в Амстердамі почалася електрифікація трамвайної мережі. І до 1906 року електрофікованими були всі, за винятком однієї, лінії, тепер використовувалась стандартна колія (1435 мм). У цьому (1906) році в місті діяли 12 електрифікованих ліній (№ 1–11 і 13), для чого було придбано 229 нових машин, як причепи (причіпні вагони) використовували старі з конки. Останню кінську лінію (№ 12) електрофікували в 1916 році.
У період між 1910 і 1930 роком амстердамська трамвайна лінія зростала, як і саме місто. Відтак, до 1931 року мережа амстердамського трамваю нараховувала вже 25 ліній. У роки економічної депресії 1930-х розвиток системи був загальмований — до 1932 року припинили існування 5 ліній. Проте станом на 1939 рік трамвай зв'язав амстердамське середмістя зі східними околицями, для чого колії проклали на мостах.
У роки ІІ Світової війни пасажиропотік амстердамського трамаю зростав, а от забезпечення, зокрема вугіллям було обмежене. У 1943 році міський трамвай навіть об'єнався з муніципальним поромом (нід. Gemeenteveren Amsterdam) у єдине підприємство «Міський транспорт» (Gemeentevervoerbedrijf, GVB). У зв'язку з перебоями палива в 1944 році трамваї в Амстердамі зупинилися.
У червні 1945 року містом знову пішли трамваї. Велика заміна парку трамваїв (у місті досі були вагони 1900-х років) розпочалася в 1948 році — почали надходити машини, вироблені в Утрехті.
У 1950-х роках після реконструкції в Амстердамі запанувала думка, що як громадський транспорт місту найбільше годиться автобус. І тільки на завузьких для автобусів вулицях історичного центру (Leidsestraat, Utrechtsestraat) трамваї були збережені. З цією метою 1955 року були закуплені нові трамваї. Доставлені в 1957 році машини мали великий успіх, що забезпечило подальший розвиток трамвайного руху в Амстердамі. До 1968 року було придбано ще 160 вагонів (тоді ж назавжди зникли довоєнні моделі), від 1959 в місті почали з'являтися спарені вагони.
Відколи трамваю знову було приділено увагу, трамвайні лінії пролягли до західних амстердамських передмість — таким чином найвіддаленіші райони міста дістали швидке сполучення з центром Амстердама. Задля цього в 1970-х роках закуповувалися трамваї виробника Linke-Hofmann-Busch 2-х серій (55 і 37). Щоб замінити старі моделі та для нових ліній у 1989 і 1990 роках були придбані 45 вагонів бельгійського виробника BN (м. Брюгге. У 1990 році трамвай сполучив Амстердам та його передмістя Амстелвен (Amstelveen) та Дімен (Diemen).
Останнє за часом значне розширення мережі амстердамського трамваю відбулося в 2005 році — пущено в експлуатацію маршрут № 26 до місцевості Ейбург (IJburg).
Починаючи від 2001 року Амстердам закупив і пустив в експлуатацію велику партію трамваїв Combino німецького виробника Siemens (155 машин), що зробило нідерландську столицю світовим рекордсменом з розмірів парку цієї моделі трамваїв.
Цікаві факти ред.
- У 1920-х роках усі вагони амстердамського трамваю, що курсували повз Центральний вокзал були оснащені спеціальними поштовими скриньками, в яких постачалась кореспонденція, відповідно з залізничної станції до головпоштамту і в зворотному напрямку.
- Від 2003 року Нідерландський Червоний хрест запустив спецпрограму — потяг De Red Crosser (місткість 20-39 пасажирів), який устаткований численними приспособами для людей з обмеженими можливостями, і власне працює саме для них. Поїздки в ньому (6 днів на тиждень) треба бронювати заздалегідь.
Маршрути (2016) ред.
Амстердам — це єдине місто в Нідерландах, де наряду з номерами, для розрізнення ліній, яких станом на 2016 рік нараховується 14, використовується кольорове забарвлення[1]:
- 01
: Osdorp De Aker (Matterhorn) — Station Lelylaan — Surinameplein — Leidseplein — Centraal Station; - 02
: Nieuw Sloten (Oudenaardeplantsoen) — Slotervaart — Hoofddorpplein — Leidseplein — Centraal Station; - 03
: Zoutkeetsgracht — Frederik Hendrikplantsoen — Museumplein — Sarphatipark — Muiderpoortstation; - 04
: Station RAI (Drentepark) — Victorieplein — Frederiksplein — Rembrandtplein — Centraal Station; - 05
: Amstelveen Binnenhof — Station Zuid — Museumplein — Leidseplein — Centraal Station; - 07
: Slotermeer (Sloterparkbad) — Bos en Lommerplein — Leidseplein — Muiderpoortstation — Flevopark; - 09
: Diemen Sniep — Watergraafsmeer — Plantage — Rembrandtplein — Centraal Station; - 10
: Westergasfabriek — Leidseplein — Weesperplein — Czaar Peterstraat — Azartplein; - 12
: Station Sloterdijk — Bilderdijkstraat — Museumplein — Churchill-laan — Amstelstation; - 13
: Geuzenveld (Lambertus Zijlplein) — Jan Tooropstraat — Mercatorplein — Westermarkt — Centraal Station; - 14
: Slotermeer (Sloterparkbad) — Bos en Lommerplein — Dam — Plantage — Flevopark; - 16
: VU medisch centrum (De Boelelaan) — Stadionplein — Museumplein — Vijzelstraat — Centraal Station; - 17
: Osdorp Dijkgraafplein — Station Lelylaan — Surinameplein — Westermarkt — Centraal Station; - 26
: IJburg (Haveneiland) — Zeeburgereiland — Piet Heintunnel — Passenger Terminal — Centraal Station.
Рухомий склад ред.
| Фото | Серія | Ємність Сидіти/стояти[2][3] |
Довжина /ширина[2] |
Вага[2] | Кількість побудовано (в дії) |
Роки роботи |
|---|---|---|---|---|---|---|
|
Серію 11G побудовано La Brugeoise et Nivelles[en] 901-920 двонаправлені трамваї офіційно припинено експлуатацію 14 червня 2021[4] |
52/76 | 25.9 м / 2.35 м | 38 тонн | 20 (0) | 1990–2021 |
|
Серію 12G побудовано La Brugeoise et Nivelles[en] 817-841 офіційно припинено експлуатацію 2 січня 2021 |
51/90 | 25 (0) | 1991–2021 | ||
.jpg)
|
Серія 13G Siemens Combino C1: 2001–2130, 2145-2151 C1A: 2131-2144 |
55/76 | 29.2 м / 2.4 м | 36 тонн | 151 (151) | 2002–сьогодення |
|
Серія 14G Siemens Combino двонаправлені трамваї C2A: 2201-2204 |
52/99 | 4 (4) | |||
|
Serie 15G CAF Urbos 100 двонаправлені трамваї |
50/125 | 30 м / 2.4 м | 39 тонн | 72 (49)[5] | 2020–сьогодення |
Виноски ред.
- ↑ Für detailliertere Beschreibungen siehe schomakers.net [Архівовано 20 липня 2007 у Wayback Machine.] (niederländisch), abgerufen am 10. Oktober 2010
- ↑ а б в Tram - Tram statistics (Dutch) . GVB. Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 10 березня 2015.
- ↑ Amsterdam Tram. Urban Rail. Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 30 грудня 2020.
- ↑ Afscheid van 11- en 12G tram, GVB schenkt twee trams aan Museumtram. Gemeente Vervoerbedrijf (нід.). Архів оригіналу за 16 червня 2021.
- ↑ Nieuwe 15G trams. Gemeente Vervoerbedrijf (Dutch) . 2021-03-24.04.2024. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 2021-03-31.04.2024.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Амстердамський трамвай |
- Офіційний сайт Gemeentelijk Vervoerbedrijf [Архівовано 12 травня 2021 у Wayback Machine.] (нід.)
- Geheugen van de Amsterdamse Tram [Архівовано 21 лютого 2020 у Wayback Machine.] (нід.)
- De Amsterdamse Tram [Архівовано 9 березня 2021 у Wayback Machine.] (нід.)
- Linienfarben [Архівовано 30 грудня 2010 у Wayback Machine.] (нід.) (англ.)
- Мережа амстердамського трамваю колись і зараз (останнє поновлення бл. 1996) (нід.)
Література ред.
- W. J. M. Leideritz: Van Paardentram naar Dubbelgelede. De Alk, Alkmaar 1979, ISBN 90-6013-904-6.
- Gerard Stoer: Spoor en tram materieel in Nederland. De Alk, Alkmaar 1982, ISBN 90-6013-916-X.
- Herman van ‘t Hoogerhuijs: Trammaterieel in Nederland en België. De Alk, Alkmaar 1996, ISBN 90-6013-948-8.
- H. J. A. Duparc: Lijnenloop Openbaar Vervoer Amsterdam 1839—1989. Gemeentevervoerbedrijf, Amsterdam 1989, ISBN 90-901395-7-5.
- H. J. A. Duparc: De Amsterdamse paardentrams. (Bücherreihe der Nederlandse Vereniging van Belangstellenden in het Spoor- en tramwegwezen (NVBS), Nr. 29). Schuyt & Co, Haarlem 1997, ISBN 90-6097-455-7.
- B. Korthals Altes: Onze tram in Amsterdam. (Bücherreihe der Nederlandse Vereniging van Belangstellenden in het Spoor- en tramwegwezen (NVBS), Nr. 33). Canaletto/Repro Holland, Alphen aan den Rijn 1999, ISBN 90-6469-744-2.
- H. J. A. Duparc: Een Eeuw Elektrische Exploitatie van de tram in Amsterdam. H. J. A. Duparc, Delft 2000, ISBN 90-901395-7-5.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Амстердамський трамвай