Аменемхет IV — давньоєгипетський фараон з XII династії.

Аменемхет IV
Невеликий сфінкс із гнейсу, підписаний іменем Аменемхета IV. Британський музей. Лондон
Невеликий сфінкс із гнейсу, підписаний іменем Аменемхета IV. Британський музей. Лондон
Давньоєгипетський фараон
Правління бл. 1807-1798 до н. е.
Попередник Аменемхет III
Наступник Нефрусебек
Тронне ім'я (преномен)mȝˁ-ḫrw-Rˁ — маа-херу-Ра —
«Правогласний Ра»
M23L2
N5U5
D36
P8G43
Власне ім'я (номен)Jmn-m-ḥȝt — Аменемхет —
«Амон попереду» / «Амон на чолі»
G39N5
 
M17Y5
N35
G17F4
Ім'я Гораḫpr-ḫprw — хепер-хеперу —
«Той, хто воскрес»
G5
L1L1Z3G43
Ім'я небті[s]ḥȝb-tȝwj — [се]-хаб-тауї —
«Той, хто прикрасив свято у Двох землях»
G16
Ba15S29Ba15aV28D58W4N17
N18
Золоте ім'я Гораbjk-nbw sḫm-nṯrw — бік-небу сехем-нечеру —
«Золотий Сокіл один з наймогутніших богів»
G8
S42 G5
S12
R8A
Діти Аменемхет Сенебеф і Себекхотеп II
Батько Аменемхет III
Мати Heteptid
Народився 19 століття до н. е.
Помер 1798 до н. е.[1]
Місце поховання Mazghunad
Династія
XII династія

Життєпис

ред.

Нетривалий період був співправителем свого батька Аменемхета III. Існує, окрім того, думка, що він не був рідним сином свого попередника[2]. У той час він займався будівництвом храмів у Медінет-Мааді та у Фаюмі.

За його правління тривали експедиції до Синаю та Ваді-ель-Худі. Сам фараон залишив по собі вкрай мало пам'ятників. Йому приписують північну з двох пірамід у Мазгуні (52,5 × 52,5 м), але жодних написів, що підтверджують це, не виявлено. Нині від неї збереглась лише підземна частина.

Аменемхет IV помер, не залишивши спадкоємців чоловічої статі, тому йому спадкувала його зведена сестра Нефрусебек (Себекнефрура). Відповідно до Туринського апірусу, Аменемхет IV правив 9 років, 3 місяці та 27 днів.

Примітки

ред.
  1. Beckerath J. v. Chronologie des pharaonischen Ägypten: Die Zeitbestimmung der ägyptischen Geschichte von der Vorzeit bis 332 v. Chr. / Hrsg.: G. Burkard, D. KesslerMz: Verlag Philipp von Zabern, 1997. — ISBN 978-3-8053-2310-9
  2. Ryholt, K. The Political Situation in Egypt during the Second Intermediate Period. Copenhagen, 1997. P. 209–211 [1])

Джерела

ред.
  • Grajetzki, W. The Middle Kingdom of Ancient Egypt: History, Archaeology and Society. L., 2006. P. 61
  • Эрлихман В. В.: Правители мира