Туринський царський папірус

стаття-список у проєкті Вікімедіа

Тури́нський ца́рський папі́рус (фр. Papyrus royal de Turin) — давньоєгипетський папірус написаний ієратичними письмом, довжиною бл. 170 см, містить в собі найповніший перелік фараонів Давнього Єгипту (що дійшли до нашого часу), від перших правителів до Рамзеса ІІ. Ймовірно, походження папірусу можемо віднести до часу правління цього монарха. Знаходиться у в Єгипетському музеї (італ. Museo Egizio) міста Турин, Італія, від якого, власне, й отримав назву.

Туринський царський папірус

Тип рукопис і papyrusd
Матеріал папірус[1]
Дата заснування 13 століття до н. е. і 2 тисячоліття до н. е.[1]
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Реконструкція списку із фрагментів
Туринський царський список

Починається Туринський папірус династіями богів, з яких перша — це списком богів мемфісських, що починаються з Пта; другий список — це список богів фіванських що починаються з Амона; а третій список, відповідний «некуесам» Манефона і починається з Аперу -Анубіса, є список шанованих тварин, які, втім, є символами відомих божественних якостей і атрибутів; в числі їх Анубіс, Ібіс, Апіс, Мневіс та інші.

Точний час складання папірусу викликає суперечки. Ймовірно, цей список був копією з найдавнішого документа, оскільки на звороті він позначений назвою Рамзеса III (XX династія).

При звіренні списків царів Манефона з Туринським папірусом не можна не бачити, що обидва вони походили з одного джерела і там навіть, де імена царів відомих династій різняться, можна в більшій частині випадків пояснити цю незгоду. Більша ж частина імен тотожна, хоча у Манефона вони мають грецьку форму. Попри те, що папірус зберігся не повністю, документ являє виняткову цінність для перевірки даних династичних таблиць Манефона. На відміну від інших списків, у Туринському папірусі наведено імена правителів гіксосів та деяких маловідомих царків. Туринський папірус пов'язує сказання літописців з єгипетськими національними пам'ятками.

Папірус придбаний в Луксорі в 1820 італійським «мисливцем за старожитностями» Бернардіно Дроветті, який раніше займав пост французького генерального консула в Єгипті. У 1824 він продав його єгипетському музею в Турині. При транспортуванні до Італії папірус розсипався на шматочки. Першу спробу зібрати їх воєдино зробив великий Шампольйон. Скрупульозна реконструкція змісту на основі аналізу напрямки папірусних волокон пізніше була виконана Густавом Зейфарт. Туринський папірус був виданий спочатку Лепсиусом без позначки заднього боку, а потім Вілкінсон з цим дуже важливим додаванням.

У 2009 оголошено про виявлення в запасниках музею туринського кількох невідомих раніше фрагментів папірусу. [2]


Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б Museo Egizio Collection
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 лютого 2012. Процитовано 22 листопада 2009. 

Література ред.

  • Alan Gardiner, editor. Royal Canon of Turin . Griffith Institute, 1959. (Reprint 1988. ISBN 0-900416-48-3)
  • K.S.B. Ryholt, The Political Situation in Egypt during the Second Intermediate Period . Carsten Niebuhr Institute Publications , vol. 20. Copenhagen: Museum Tusculanum Press, 1997. ISBN 87-7289-421-0.
  • George Adam Smith, «Chaldean Account of Genesis» (Whittingham & Wilkins, London, 1872) (Reprint 2005. Adamant Media Corporation, ISBN 1-4021-8590-1) p290 Contains a different translation of the Turin Papyrus in a chart about «dynasty of gods».
  • Генріх Бругш. Все про Єгипет.