Відкрити головне меню

Алі́ф (араб. الألِف‎; ’аліф) — перша літера арабської абетки. Її вживають для позначення довгого звука /aː/ або (рідше) гортанного зімкнення. Крім того, якщо слово починається з беззвучного приголосного, то перед ним з'являється аліф, який позначатиме короткий «і» (іноді, в наказовій формі — звук «у»).

ا    ب    ت    ث    ج    ح
خ    د    ذ    ر    ز    س
ش    ص    ض    ط    ظ    ع
غ    ف    ق    ك    ل
م    ن    ه    و    ي
ІсторіяТранслітерація
ЦифриЧисла
Інші знаки та літери
Діакритики
ГамзаТанвінШадда
Та марбута ة‎Аліф максура ى‎
Лам-аліф لا‎‎
Сонячні та місячні літери
Додаткові літери
پ‎    چ‎    ژ‎    گ‎    ڭ    ڤ
Ізольована форма літери

В ізольованій та кінцевій позиціях аліф має вигляд ; в серединній та початковій позиціях — .

Аліф належить до місячних літер.

Літері відповідає число 1.

В перській мові ця літера має назву алеф (перс. الِف‎), звучить як [ɒ] або передає гортанне зімкнення [ʔ].

В юнікодіРедагувати

Юнікод U+0627
Ім'я в юнікоді ARABIC LETTER ALEF
HTML ا
ISO 8859-6 0xc7

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати