Аліса I (герцогиня Бретані)

Аліса (1200, Нант — 21 жовтня 1221) — герцогиня Бретані, дочка принца Туару Гі і його дружини, герцогині Бретані Констанції I.[1][2]

Аліса
брет. Alis Breizh
Sceau d'Alix - Duchesse de Bretagne.pngєдиний прижиттєвий портрет Аліси, робота невідомого автора
CoA dukes of Bretagne 1316-1514 (chivalric).svg
герб герцогів Бретані
Прапор
герцогиня Бретані
1203 — 1221
Попередник: Артур I
Наступник: Іоанн I
 
Народження: 1200(1200)
Нант
Смерть: 21 жовтня 1221(1221-10-21)
Нант
Похований: Нант
Громадянство: Бретань
Віросповідання: Християнство (Католицтво)
Династія: Туар
Батько: Гі Туар
Мати: Констанція I (герцогиня Бретані)
У шлюбі з: Петро I (граф Річмонду)
Діти: 1 Іоанн
2 Іоланда
3 Артур
4 Дитина

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Аліса була дочкою герцогині Бретані Констанції I і Гі Туара[3]. Констанція померла при пологах, коли на світ з'явилась Аліса та її сестра-близнюк Катерина.

Після смерті короля Англії Річарда I, почалась війна між його молодшим братом Іоанном і герцогом Бретані Артуром I, старшим братом Аліси по матері. У битві при Мірбо в 1202 році Артур і його сестра Елеонора потрапили у полон.

После того, як Артур у 1203 році помер або був вбитим, і так як його рідна сестра Елеонора знаходилась в ув'язненні, бретонські барони признали Алісу герцогинею Бретані. Регентом при ній були спочатку її батько Гі Туар, а з 1206 року — король Франції Філіп II.

У 1213 році французький король видав Алісу заміж за її кузена Петра Дрьо, який і став регентом герцогства (до 1237).

Аліса померла 21 жовтня 1221 року при пологах 4-ї дитини. Її трон успадкував старший син Іоанн.

Сім'яРедагувати

ЧоловікРедагувати

ДітиРедагувати

ГенеалогіяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Chronicon Britannicum
  2. Judith Everard and Michael Jones, The Charters of Duchess Constance of Brittany and her Family (1171—1221)
  3. John W. Baldwin, The Government of Philip Augustus: Foundations of French Royal Power in the Middle Ages, (University of California Press, 1986), 239.

ЛітератураРедагувати

  • Bretagne du XIe au XIIIe siècle. Presses Universitaires de Rennes & Société d'émulation des Côtes-d'Armor. Rennes 2010