Аль-Міна — давньогрецька колонія в Сирії, біля гирла річки Оронт. Заснована до 800-го року до н. е. (хоча існують й інші датування:[1]) вихідцями з Евбеї (швидше за все — Халкіди). Розташована поблизу сучасного турецького міста Самандаг. Руїні відкриті Леонардом Вулі у 1936 р., який ототожнів Аль-Міну (так цю місцевість називали місцеві мешканці — від арабського «порт») з геродотовою Посейдонією.

Грала особливу роль в торговельному та культурному обміні між Грецією і Близьким Сходом. Можливо, саме через Аль-Міну греки запозичили у фінікійців абетку.

Зруйнована у 696 р. до н. е. ассирійським царем Сінахерибом, пізніше відбудована.

Британський історик античності Робін Лейн Фокс[en][2] припустив, що Аль-Міна остаточно була зруйнована Птоломеєм у 312 році до нашої ери.

Примітки ред.

  1. Олива П. Древний Восток и истоки греческой цивилизации // Вестник Древней Истории, 1977, №2. Архів оригіналу за 11 вересня 2011. Процитовано 25 липня 2010.
  2. Lane Fox, Travelling Heroes in the Epic Age of Homer 2008:97ff

Посилання ред.