Альціон сулавеський
| Альціон сулавеський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Cittura cyanotis (Temminck, 1824)[2] | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Dacelo cyanotis | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Альціо́н сулавеський[3] (Cittura cyanotis) — вид сиворакшоподібних птахів родини рибалочкових (Alcedinidae)[4]. Ендемік Індонезії. Раніше вважався конспецифічним з Cittura sanghirensis.
Опис ред.
Довжина птаха становить 28 см. У самців верхня частина голови, шия і спина коричневі, стернові пера рудувато-коричневі. На обличчі широка темно-синя "маска", над очима вузькі білі "брови". Скроні блідо-лілові, горло, груди і живіт кремові, крила темно-сині. У самиць "маска" на обличчі і крила чорні. Дзьоб, очі і лапи червоні. Голос — серія швидких нисхідних звуків "ку-ку-ку", що повторюються з інтервалом у 2-3 секунди[5].
Поширення і екологія ред.
Сулавеські альціони мешкають на Сулавесі та на сусідньому острові Лембех[en]. Вони живуть у вологих і сухих рівнинних тропічних лісах, на полях і плантаціях. Зустрічаються на висоті до 1000 м над рівнем моря. Живляться комахами, на яких чатують серед рослинності.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Cittura cyanotis. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 14 травня 2022.
- ↑ Temminck, Coenraad Jacob (1838). Nouveau recueil de planches coloriées d'oiseaux, pour servir de suite et de complément aux planches enluminées de Buffon. Т. 4. Paris: F.G. Levrault. Plate 262 text. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 14 травня 2022.
- ↑ Fry, C. Hilary; Fry, Kathie; Harris, Alan (1992). Kingfishers, Bee-eaters, and Rollers. London: Christopher Helm. с. 122—123. ISBN 978-0-7136-8028-7.
Джерела ред.
- C. Hilary Fry, Kathie Fry: Kingfishers, Bee-Eaters, & Rollers. Princeton, New Jersey 1992, 1999, ISBN 0-691-04879-7.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |