Альціон смугастий
| Альціон смугастий | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) Самець смугастого альціона
.jpg) Самиця смугастого альціона
| ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Lacedo pulchella (Horsfield, 1821)[3] | ||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Dacelo pulchella | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Альціо́н смугастий[4] (Lacedo pulchella) — вид сиворакшоподібних птахів родини рибалочкових (Alcedinidae). Мешкає в Південно-Східній Азії. Це єдиний представник монотипового роду Смугастий альціон (Lacedo).
.jpg)
Опис ред.
Довжина птаха становить 20 см, самці важать 40,8-48,5 г, самиці 46,5-54,3 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців лоб, щоки і потилиця каштанові, на тімені яскраво-синя пляма. Верхня частина тіла, крила і хвіст смугасті, чорно-сині. Груди, боки і гузка руді, центральна частина живота біла. Самиці мають яскраве забарвлення, верхня частина тіла у них смугаста, чорно-руда, нижня частина тіла біла, на грудях чорні смужки. Очі жовтувато-карі, дзьоб червоний, лапи світло-червонувато- коричневі. Молоді птахи мають тьмяне забарвлення, дзьоб у них коричнювато-оранжевий, ни нижній частині тіла темні смуги. Голос — довгий свист "ууу", за яким іде серія з приблизно 15 криків "чівіу".
Підвиди ред.
Виділяють три підвиди:[5]
- L. p. amabilis (Hume, 1873) — південна М'янма, Таїланд і Індокитай;
- L. p. pulchella (Horsfield, 1821) — Малайський півострів, Суматра, острови Ріау, Ява і північні острови Натуна[en];
- L. p. melanops (Bonaparte, 1850) — Банка і Калімантан.
Деякі дослідники виділяють підвид L. p. melanops у окремий вид Lacedo melanops[6].
Поширення і екологія ред.
Смугасті альціони мешкають в М'янмі, Таїланді, Лаосі, В'єтнамі, Камбоджі, Малайзії, Індонезії і Брунеї. Вони живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах, в заболочених лісах і на плантаціях. Зустрічаються на висоті до 1100 м над рівнем моря, на Калімантані на висоті до 1700 м над рівнем моря. Живляться комахами, іншими безхребетними і дрібними хребетними. Гніздяться в трухлявих пнях або в гніздах деревних термітів. В кладці від 2 до 5 білих яєць.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Lacedo pulchella. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 12 травня 2022.
- ↑ Reichenbach, Ludwig (1851). Handbuch der speciellen Ornithologie (нім.). Dresden and Leipzig: Expedition der Vollständigsten Naturgeschichte. с. 41. Архів оригіналу за 12 травня 2022. Процитовано 12 травня 2022.
- ↑ Horsfield, Thomas (1921). Systematic arrangement and description of birds from the island of Java. Transactions of the Linnean Society of London. 13 (1): 175. Архів оригіналу за 12 травня 2022. Процитовано 12 травня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Rollers, ground rollers, kingfishers. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 12 травня 2022.
- ↑ BirdLife International (2016). Lacedo melanops. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 12 травня 2022.
Джерела ред.
- C. Hilary Fry, Kathie Fry: Kingfishers, Bee-Eaters, & Rollers. Princeton, New Jersey 1992, 1999, ISBN 0-691-04879-7.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |