Альціон погнпейський
| Альціон погнпейський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Todiramphus reichenbachii (Hartlaub, 1852) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Альціо́н погнпейський[2] (Todiramphus reichenbachii) — вид сиворакшоподібних птахів родини рибалочкових (Alcedinidae)[3]. Ендемік Федеративних Штатів Мікронезії. Вид названий на честь німецького ботаніка й орнітолога Людвіга Райхенбаха[4]. Раніше вважався конспецифічним з мікронезійським альціоном.
Опис ред.
Довжина птаха становить 20 см. Верхня частина голови рудувато-іржаста, на обличчі тонка чорна «маска», що переходить у чорну смугу на задній частині шиї. Верхня частина тіла блискуча, зеленувато-синя, нижня частина тіла біла. Дзьоб міцний, чорний, знизу рожевуватий.
Поширення і екологія ред.
Погнпейські альціони є ендеміками острова Понпеї. Вони живуть у мангрових і тропічних лісах, на узліссях і в садах.
Збереження ред.
МСОП класифікує цей вид як уразливий. За оцінками дослідників, популяція погнпейських альціонів становить від 10 до 20 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища, а також можлива поява на островах інвазивних бурих бойг.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Todiramphus reichenbachii. Архів оригіналу за 21 червня 2021. Процитовано 13 квітня 2022.
- ↑ Todiramphus reichenbachii у базі Avibase.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Rollers, ground rollers, kingfishers. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 13 квітня 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 332. ISBN 978-1-4081-2501-4.
Джерела ред.
- Kesler, D.C., and S.M. Haig. 2007. «Territoriality, prospecting, and dispersal in cooperatively breeding Micronesian Kingfishers [Архівовано 26 травня 2019 у Wayback Machine.].» Auk 124:381-395.
- Kesler, D.C., and S. M. Haig. 2005. «Microclimate and nest site selection in Micronesian kingfishers [Архівовано 13 квітня 2022 у Wayback Machine.].» Pacific Science 59:499-508.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |