Альціон вануатський

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Сиворакшоподібні (Coraciiformes)
Родина:	Рибалочкові (Alcedinidae)
Рід:	Чорнодзьобий альціон (Todiramphus)
Вид:	Альціон вануатський

Біноміальна назва

Todiramphus farquhari
(Sharpe, 1899)

Синоніми

Halcyon farquhari

Посилання

Вікісховище:	Todiramphus farquhari
Віківиди:	Todiramphus farquhari
EOL:	1064921
ITIS:	692698
МСОП:	22683347
NCBI:	1651828

Альціо́н вануатський^[2] (Todiramphus farquhari) — вид сиворакшоподібних птахів родини рибалочкових (Alcedinidae)^[3]. Ендемік Вануату.

Опис

Довжина птаха становить 19-21 см, вага 32-42 г. Верхня частина тіла темно-синя, нижня частина тіла яскраво-оранжева. Перед очима білі плями, з боків голови чорні смуги. Горло біле, на шиї білий "комірець".

Поширення і екологія

Вануатські альціони мешкають на островах Еспіриту-Санто, Малекула, Мало^[en] і Аоре^[en]. Вони живуть в густих вологих тропічних лісах, а також на полях, пасовищах, плантаціях і в садах. Зустрічаються на висоті до 700 м над рівнем моря. Живляться комахами, зокрема жуками, а також павуками і дрібними ящірками. Вануатські альціони чатують на здобич, сидячи на гілці, а коли її побачать, то пікірують до неї. Вони гніздяться в гніздах деревних термітів або в дуплах пальм чи деревовидних папоротей. Сезон розмноження триває з листопада по лютий. В кладці 3-4 білих яйця.

Збереження

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція вануатських альціонів становить приблизно 6700 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Todiramphus farquhari. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 12 квітня 2022.
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Rollers, ground rollers, kingfishers. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.

Джерела

Heinrich L. Bregulla (1992) Birds of Vanuatu, Anthony Nelson, Oswestry, England
C Hilary Fry, Kathie Fry & Alan Harris (1992) Kingfishers, Bee-eaters & Rollers, Christopher Helm (Publishers) Ltd., London

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). Todiramphus farquhari. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 12 квітня 2022.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Rollers, ground rollers, kingfishers. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.

[1]

[2]

[3]