Альципа рудовола
| Альципа рудовола | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Schoeniparus rufogularis Mandelli, 1873 | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Alcippe rufogularis | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Альци́па рудовола[2] (Schoeniparus rufogularis) — вид горобцеподібних птахів родини Pellorneidae. Мешкає в передгір'ях Південної і Південно-Східної Азії.
Опис ред.
Довжина птаха становить 12-13 см. Верхня частина тіла коричнева, боки сіро-коричневі, нижня частина тілі білувата, на грудях каштановий "комірець". Лоб і тім'я рудуваті, скроні чорнуваті, над очима довгі білі "брови", навколо очей білі кільця.
Підвиди ред.
Виділяють шість підвидів:[3]
- S. r. rufogularis (Mandelli, 1873) — східні Гімалаї;
- S. r. collaris (Walden, 1874) — північно-східна Індія, схід Бангладеш, північно-західна М'янма;
- S. r. major Baker, ECS, 1920 — північно-східна М'янма, північний і східний Таїланд, північ центрального Лаосу;
- S. r. stevensi Kinnear, 1924 — південний Китай, північно-східний Лаос, північний В'єтнам;
- S. r. kelleyi Bangs & Van Tyne, 1930 — центральний В'єтнам;
- S. r. khmerensis Meyer de Schauensee, 1938 — південно-східний Таїланд і південно-західна Камбоджа.
Поширення і екологія ред.
Рудоволі альципи мешкають в Індії, Бутані, Бангладеш, Китаї, М'янмі, Таїланді, Лаосі, В'єтнамі і Камбоджі. Вони живуть в тропічних лісах, бамбукових і чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті до 1100 м над рівнем моря. Живляться дрібними безхребетними, яких шукають в густому підліску. Сезон розмноження в Індії триває з березня по червень. В кладці 3-4 яйця.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Schoeniparus rufogularis. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 24 листопада 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). Babblers, scimitar babblers, ground babblers, Alcippe fulvettas. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 23 жовтня 2021.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |