Альхаміядо

арабське або єврейське письмо для запису європейських мов

Альхаміядо (босн. Alhamijado) або альхам'ядо (ісп. Aljamiado, араб. عَجَمِيَة‎‎, ʿajamiyah) — рукописи, що використовують арабське письмо для транскрипції європейських мов, особливо романських мов, таких як мосарабська, португальська, іспанська, а також ладино та боснійської. Під це визначення можуть підходити також білоруські кітаби.

Іспаномовна Poema de Yusuf

Арабське письмоРедагувати

Систематичні тексти романськими мовами з використанням арабського письма з'являються на початку 15 століття, а більшість таких текстів відносять до 16 століття. Основним текстом альхаміядо в цьому регіоні була збірка, виконана муфтієм Сеґовії 1462 року, під назвою Suma de los principales mandamientos y devediamentos de nuestra santa ley y sunna. В пізніші часи морискам заборонили використовувати арабську мову для релігії, тож вони писали на тему ісламу іспанською.

Єврейське письмоРедагувати

Термін альхаміядо використовується також стосовно текстів романськими мовами (переважно ладіно[1]), написаних чи надрукованих з використанням єврейської абетки.

  Отже, перш за все, що таке “альхаміядо”? “Альхаміядо” це слово, що використовується для опису текстів іберо-романською мовою, написаних за допомогою арабської чи єврейської систем письма. У середні віки євреї на Піренейському півострові розмовляли романськими мовами, але іноді зверталися до єврейської абетки для писання ціми мовами[2].  

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати