Альфред Меєр
Альфред Мейер (нім. Alfred Meyer; 5 грудня 1891, Ґеттінґен — 11 квітня 1945, Гессіш-Ольдендорф) — партійний і державний діяч Третього Рейху.
| Альфред Меєр | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Alfred Meyer | ||||||||||||
 | ||||||||||||
| Народився | 5 жовтня 1891[1][2] Геттінген, Німецька імперія[1] | |||||||||||
| Помер | 11 квітня 1945[1][2] (53 роки) Гессіш-Ольдендорф, Гамельн-Пірмонт, Нижня Саксонія, Німеччина[1] | |||||||||||
| Країна | .svg){kind=small} Німеччина | |||||||||||
| Діяльність | політик | |||||||||||
| Alma mater | Боннський університет | |||||||||||
| Науковий ступінь | доктор юридичних наук[d] | |||||||||||
| Знання мов | німецька | |||||||||||
| Учасник | Перша світова війна | |||||||||||
| Членство | СА | |||||||||||
| Посада | депутат Рейхстагу Веймарської республікиd, депутат рейхстагу Третього рейхуd і член Ландтагу Пруссіїd | |||||||||||
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[3] | |||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||
Біографія
ред.Після закінчення школи в 1911 вступив на військову службу. Учасник Першої світової війни. Офіцер 363-го піхотного полку, командир роти, потім — батальйону. У квітні 1917 року поранений вдруге і потрапив до французького полону. Звільнений у березні 1920 року. Після повернення до Німеччини був демобілізований у чині гауптмана.
Вивчав економіку і право в університетах Лозанни, Бонна і Вюрцбурга. У 1922 році отримав докторський ступінь. Працював юристом. У 1925 році одружився з Доротеєю Капель.
У 1928 році вступив у НСДАП і почав швидко просуватися партійною драбиною: ортсгрупенляйтер в Гельзенкірхені (1928), бецірксляйтер Емш-Ліппе (1929), гауляйтер Північної Вестфалії (з січня 1931).
У 1929 році обраний депутатом міської ради Гельзенкірхена, в 1930 році — рейхстагу.
З травня 1933 року — рейхсштатгальтер Ліппе і Шаумбург-Ліппе, з 1938 року — оберпрезидент Вестфалії.
З 1941 року — заступник Альфреда Розенберга в Імперському міністерстві окупованих східних територій. Брав участь у Ванзейській конференції. У листопаді 1942 року призначений імперським комісаром оборони свого гау. Покінчив життя самогубством.
Нагороди
ред.- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Золотий партійний знак НСДАП
- Почесний громадянин міста Бюккебург (1936)
- Золотий почесний знак Гітлер'югенду
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» в бронзі та сріблі (15 років)
- Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу без мечів і з мечами
Бібліографія
ред.- Aus der Arbeit eines Gauleiters und Reichsstathalters // Drei Reden für das Auslandsdeutschtum. [Berlin]: Gau Ausland des NSRB, [1939]. S. 15—40.
- Der Gau Westfalen-Nord. Detmold: Lippische Staatszeitung, 1939 (автор передмови)
- Das Recht der besetzten Ostgebiete. München-Berlin: C.H. Beck, 1943 (редактор)
Література
ред.- Männer im Dritten Reich, Orientalische Cigaretten-Compagnie «Rosma» GmbH, 1934
- Karl Höffkes: HpG. Die Gauleiter des Dritten Reiches, Grabert-Verlag Tübingen, 2. Auflage 1997, S. 245
Посилання
ред.- Біографія Альфреда Меєра. [Архівовано 19 грудня 2019 у Wayback Machine.]