Альтермодерн (Altermodern: alter — у перекладі з лат. — «інший», modern — сучасний) — термін, який визначає нову культурну парадигму, сформований куратором Ніколасом Бурро. Альтермодерн досліджує, як глобалізація змінює сучасне мистецтво, на базі чого Бурро намагається сформулювати нову культурну парадигму. За його думкою, зараз відкриті кордони стимулюють появу численних транснаціональних культурних переплетень, тим самим, стимулюючи до появи нові форми сучасного мистецтва, які можна узагальнити як альтермодерн.

Передумови ред.

Альтермодерн став ще одним кроком до подолання постмодернізму, кінець якого оголосили багато дослідників.[1]

Передумови для появи нового терміну Ніколас Бурро дав ще у 2005 році під час лекції на конференції Асоціації мистецтв Австралії та Нової Зеландії, де окреслив перші ключові моменти його майбутньої концепції. За його словами, художники перебувають у пошуках нової сучасності, заснованої на понятті перекладу (translation) локальних культурних цінностей і впровадження їх у світову мережу.[2]

Якщо модернізм початку двадцятого століття характеризується, як загально західний культурний прояв, а постмодернізм, як заснований на ідеях мультикультуралізму, витоках та ідентичності, то Альтермодерн, в свою чергу, висловлюється мовою глобальної культури.[3] Альтермодерн — це, свого роду, «синтез між модернізмом і пост-колоніалізмом».[4]

Концепція ред.

Альтермодерн заснований на креолізації, коли культури перетинаються, вбираючи частину одна одної, у протиставлення мультикультуралізму.

Також один з принципів альтермодерна — гетерохронія, коли людська історія мислиться не лінійно, а немов вона складається з кількох часів.[5] Витвори сучасних художників відображають переплетіння тексту та зображення, часу та простору. Художник подорожує по сучасним та історичним періодам, виділяє з них деякі знаки, тим самим, обмірковуючи «тут та зараз». Він стає кочівником: у просторі, у часі і серед знаків.[6]

Альтермодерн включає у себе поняття гібридизації[7], коли сучасне мистецтво відображає намагання подолати національні кордони, стати мережею, гіпертекстом.

Митець альтермодерна має глобалізоване сприйняття, вільно перетинає культурні ландшафти.

Також термін "альтермоденр" є назвою однойменної виставки — Altermodern: Tate Triennial 2009.[3] На цій виставці були сформовані ключові «ідеї» альтермодерна, коло яикх і був збудований наратив: кордони, документальний фікшн (docu-fiction), енергія, гетерохронія, подорож, віаторизація, (від латин. «мандрівник»).[8]

Примітки ред.

  1. Hutcheon, L. The Politics of Postmodernism. New York/London: Routledge, 2002. P. 165—166.
  2. Rabaté, J.-M. Crimes of the Future: Theory and its Global Reproduction. Bloomsbury Publishing USA, 2014. Р. 207.
  3. а б Altermodern: Tate Triennial 2009 — Press Release | Tate. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 2 червня 2020.
  4. Bourriaud, N. Altermodern. Tate Triennial 2009. London: Tate Publishing, 2009. P. 12.
  5. Bourriaud, N. Altermodern. Tate Triennial 2009. London: Tate Publishing, 2009. P. 14.
  6. Rabaté, J.-M. Crimes of the Future: Theory and its Global Reproduction. Bloomsbury Publishing USA, 2014. Р. 208.
  7. ARTPULSE MAGAZINE " Features " Altermodern?. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 2 червня 2020.
  8. Bourriaud, N. Altermodern. Tate Triennial 2009. London: Tate Publishing, 2009. P. 22.

Література ред.

  1. Hutcheon, L. The Politics of Postmodernism. /New YorkLondon: Routledge, 2002. — 232 p.
  2. Rabaté, J.-M. Crimes of the Future: Theory and its Global Reproduction. Bloomsbury Publishing USA, 2014. — 280 p. — ISBN 978-1441172877
  3. Bourriaud, N. Altermodern. Tate Triennial 2009. London: Tate Publishing, 2009. — 224 p. — ISBN 978-1854378170
  4. Foster, Hal. «Re:Post.» Art after Modernism: Rethinking Representation. Ed. Brian Wallis. New York: The New Museum of Contemporary Art, 1984. — 461 p. — ISBN 9780879235635

Посилання ред.

  1. Altermodern: Tate Triennial 2009 [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.]
  2. Article: Altermodern? By Ernesto Menéndez-Conde [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.]
  3. Notes on metamodernism [Архівовано 14 січня 2020 у Wayback Machine.]
  4. Altermodern explained: manifesto [Архівовано 20 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  5. Altermodern Explained by Nicolas Bourriaud [Архівовано 1 березня 2020 у Wayback Machine.]
  6. Altermodern: A Conversation with Nicolas Bourriaud [Архівовано 5 серпня 2017 у Wayback Machine.]