Альошин Валентин Григорович

Валентин Григорович Альошин (1942—1989) — український фізик, спеціаліст з електронної структурі кристалів і фізико-хімії поверхні твердих тіл. Лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1980), Державна премія СРСР (1985), Премії НАНУ ім. М. П. Барабашова (1992).

Альошин Валентин Григорович
Народився 7 березня 1942(1942-03-07)
Джамбул, Казахстан
Помер 13 липня 1989(1989-07-13) (47 років)
Київ
Alma mater Ленінградський університет
Галузь фізика твердого тіла
Заклад Інститут металофізики АН УРСР,
Інститут надтвердих матеріалів АН УРСР
Вчене звання професор (1986)
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук (1978)
Нагороди Державна премія УРСР у галузі науки і техніки — 1980 Державна премія СРСР — 1985

Біографія ред.

Народився 7 березня 1942 року в місті Джамбул (нині Тараз) в Казахстані. 1965 року закінчив Ленінградський університет[1].

Від 1969 працював в Інституті металофізики АН УРСР молодшим науковим співробітником (до 1973), а потім старшим науковим співробітником (1973—1979). У 1979—1981 роках працював начальником лабораторії Всесоюзного проєктного НДІ енергетичних технологій. У 1981—1982 роках був начальником лабораторії в НДІ «Сатурн». Від 1982 працював в Інституті надтвердих матеріалів АН УРСР завідувачем лабораторією (1982—1984), а потім завідувачем відділу (1984—1989)[1].

Помер 13 липня 1989 року в Києві[1].

Наукові результати ред.

Головна тематика досліджень Валентина Альошина — електронна структура кристалів і фізико-хімія поверхні твердих тіл. Він досліджував властивості поверхонь твердих тіл, застосовуючи теоретичні й експериментальні методи, вивчаючи фотоемісійні властивості та електронну структури поверхні[1].

Він є одним із співавторів відкриття неокиснених форм простих речовин у поверхневому шарі частинок місячного реголіту. Методами електронної та іонної спектроскопії він визначив вплив різних видів хімічної і фізичної обробки на склад поверхні алмазу й кубічного нітриду бору[1].

Відзнаки ред.

Основні праці ред.

  • Немошкаленко В. В., Алешин В. Г. Теоретические основы рентгеновской эмиссионной спектроскопии. — Наукова думка. — Киев, 1974. — 384 с. — 2450 прим.
  • Электронная спектроскопия кристаллов. К., 1976 (співавтор);
  • Зарядовое состояние атомов германия в германидах переходных и редкоземельных металлов // Докл. АН УССР. 1976. № 8; Electron spectroscopy of crystals. New York; London, 1979 (співавтор);
  • Влияние химической обработки на состав поверхности синтетических алмазов // СМ. 1985. № 3 (співавтор); Состав поверхности нитрида бора // Там само. 1985. № 5 (співавтор).

Примітки ред.

  1. а б в г д Н. Ф. Колесниченко. Альошин Валентин Григорович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — Т. 1 : А. — 823 с. — ISBN 966-02-2075-8.
  2. Премія НАН України для молодих учених і студентів вищих навчальних закладів за кращі наукові роботи. Робота — переможець конкурсу 1976 року. Цикл робіт «Изучение пентацианидных комплексов железа современными физическими методами». Національна академія наук України. Процитовано 29 квітня 2023.
  3. Державна премія України в галузі науки і техніки. Погляд на понад пятидесятирічну історію. — Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки. — С. 236.
  4. Премія імені М.П. Барабашова. Національна академія наук України. Процитовано 29 квітня 2023.

Література ред.

Посилання ред.

  • V. G. Alyoshin в бібліографічній базі даних Scopus.   (необхідна підписка)