Вікіпедія

Альберто Малезані

футболіст

Альберто Малезані (італ. Alberto Malesani, нар. 5 червня 1954, Верона) — італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Найбільших результатів здобув з «Пармою», тренуючи яку у 1999 році став володарем Кубка Італії, Суперкубка Італії, а також Кубка УЄФА.

Ф
Альберто Малезані
Альберто Малезані
Альберто Малезані
Особисті дані
Народження 5 червня 1954(1954-06-05) (70 років)
  Верона, Італія
Громадянство  Італія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
?-197?
197? 		Італія «Аудаче» (Сан-Мікеле)
Італія «Віченца»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
?–1977 Італія «Аудаче» (Сан-Мікеле) ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1987–1990 Італія «К'єво» (мол.)
1990–1991 Італія «К'єво» (дублери)
1991–1993 Італія «К'єво» (помічник)
1993–1997 Італія «К'єво»
1997–1998 Італія «Фіорентина»
1998–2001 Італія «Парма»
2001–2003 Італія «Верона»
2003–2004 Італія «Модена»
2005–2006 Греція «Панатінаїкос»
2007 Італія «Удінезе»
2007–2008 Італія «Емполі»
2009–2010 Італія «Сієна»
2010–2011 Італія «Болонья»
2011 Італія «Дженоа»
2012 Італія «Дженоа»
2013 Італія «Палермо»
2014 Італія «Сассуоло»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ігрова кар'єра

ред.

Народився 5 червня 1954 року в місті Верона. Ігрова кар'єра Альберто почалася у молодіжному складі клубу Аудаче" (Сан-Мікеле), також він виступав за молодь «Віченци», проте потім повернувся в «Аудаче» і навіть вийшов з клубом з Серії D в Серію C в сезоні 1976/77, провівши за клуб у тому сезоні 14 матчів, після чого завершив свою кар'єру в 23-річному віці.

Кар'єра тренера

ред.

Після завершення кар'єри гравця Малезані почав працювати в амстердамському офісі компанії Canon, одночасно вивчаючи метод «тотального футболу» в школі «Аякса». Його пристрасть до цього футболу була такою, що на свій медовий місяць Малезані поїхав в Барселону, щоб поспостерігати за тренуваннями, проведеними Йоганом Кройфом.

Файл:Malesani.jpg
Альберто Малезані під час роботи з «К'єво». 1995 рік.

У 1990 році Малезані виїхав з Амстердама в «К'єво», де почав працювати з молодіжним складом, а вже на наступний рік став помічником головного тренера клубу Карло Де Анджеліса у першій команді, а в 1993 році Малезані став головним тренером «К'єво», в першому ж сезоні вийшовши з клубом в Серію В. Це був історичний перший вихід цього клубу у другий дивізіон Італії.

Після трьох сезонів у Серії В, Малезані перейшов в клуб вищого дивізіону «Фіорентину», а через рік Альберто прийняв пропозицію «Парми», з якою Малезані виграв Кубок Італії, Кубок УЄФА і Суперкубок Італії, а також двічі зайняв з командою 4-е місце в чемпіонаті країни.

У сезоні 2000/01 Малезані був звільнений, після чого тренував «Верону». З нею він встановив своєрідний антирекорд — вперше в історії чемпіонату команда, яка після першого кола йшла на шостому місці, вилетіла із Серії А. Після цього він сказав: «Мабуть, мою зарплату потрібно скоротити відсотків на 40, а в Серію А повернемося вже в наступному році»[1]. Але впоратися із завданням Альберто не зміг. Потім Малезані тренував «Модену» і грецький «Панатінаїкос», під час роботи з яким Малезані постійно критикувала грецька преса, а 15 грудня 2005 року після нічиєї з аутсайдером «Іраклісом» у тренера стався припадок гніву, під час якого він кричав і гупав по столу[2]. Крім цього Малезані 21 раз повторив слово «каццо» (італ. член), що є лайкою в італійській мові[3]. У другій частині сезону він повернувся на вершину, закінчивши чемпіонат на третьому місці. Наприкінці квітня він заявив, що повернеться до Італії з сімейних причин, перервавши свої стосунки з грецькою командою наприкінці сезону[4].

У 2007 році Малезані зайняв пост головного тренера клубу «Удінезе», замінивши звільненого Джованні Галеоне, але посів з клубом лише 10-е місце, після чого був звільнений. 27 листопада 2007 року Малезані був представлений як головний тренер клубу «Емполі», замість Луїджі Каньї, але 31 березня 2008 року Малезані був звільнений, після домашньої поразки 0:2 від клубу «Сампдорія», яка опустила «Емполі» на останнє місце в Серії А[5].

23 листопада 2009 року Малезані очолив «Сієну», яка на момент приходу спеціаліста, перебувала на останньому місці в чемпіонаті Італії [6]. 21 травня 2010 року звільнений з поста головного тренера «Сієни»[7], після того як закінчив сезон на передостанньому місці і вилетів з командою в Серію В.

1 вересня 2010 року призначений головним тренером «Болоньї»[8]. По закінченні сезону Альберто покинув клуб, який посів у чемпіонаті 16-е місце[9].

 
Альберто Малезані під час роботи з «Болонєю». 2011 рік.

26 травня 2011 рік Малезані очоливши клуб «Дженоа»[10], він сказав: «Шанувальники будуть насолоджуватися атакуючим футболом „Дженоа“. Ми будемо грати за схемою 3-4-3»[11]. 19 червня 2011 року інформація про призначення Малезані на пост головного тренера «Дженоа» знайшла своє офіційне підтвердження. Контракт підписаний строком на 1 рік з можливістю продовження ще на рік[12][13][14]. 22 грудня 2011 року, через день після поразки від «Наполі» з рахунком 1:6, був звільнений зі свого посту[15], але 2 квітня 2012 року повернувся на посаду головного тренера клубу після звільнення Паскуале Маріно[16][17]. 23 квітня 2012 року, через день після розгромної поразки в домашньому матчі від «Сієни» (1:4), Малезані був звільнений, а на його місце призначено Луїджі Де Каніо[18].

5 лютого 2013 року призначений на пост головного тренера «Палермо»[19][20]. Змінив на цьому посту Джан П'єро Гасперіні[21]. Проте, лише після трьох матчів, які усі закінчились внічию, вже 24 лютого 2013 року Малезані був звільнений з посади.[22]

29 січня 2014 року призначений головним тренером «Сассуоло»[23]. Змінив на цьому посту Еусебіо Ді Франческо[24]. Проте і в цій команді протримався дуже недовго. Під керівництвом Малезані клуб провів 5 матчів (проти «Верони», «Інтернаціонале», «Наполі», «Лаціо» і «Парми»), усі програв, після чого на посаду головного тренера було повернуто Ді Франческо[25].

Титули і досягнення

ред.

Як тренера

ред.
«Парма»: 1998–199
«Парма»: 1999
«Парма»: 1998–99

Примітки

ред.
  1. ↑ Продукти розпаду «Верони». Архів оригіналу за 20 квітня 2018. Процитовано 19 квітня 2018.
  2. ↑ Відео скандалу на прес-конференції. Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 19 квітня 2018.
  3. ↑ Video of Malesani's press conference after drawing to Iraklis FC. на YouTube (Warning: Rough language)
  4. ↑ Filippo Di Chiara. Malesani a giugno tornerà in Italia. La Gazzetta dello Sport.
  5. ↑ L'Empoli licenzia Malesani In panchina torna Cagni (італ.). La Gazzetta dello Sport. 31.03.2008. Архів оригіналу за 30.03.2012. Процитовано 31 березня 2008.
  6. ↑ Малезани очолив "Сієну". Чемпіонат.ру. 23.11.2009. Процитовано 23 листопада 2009.[недоступне посилання з червня 2019]
  7. ↑ Comunicato AC Siena (італ.). Sito ufficiale-AC Siena. 21.05.2010. Архів оригіналу за 30 березня 2012. Процитовано 21 травня 2010.
  8. ↑ Alberto Malesani è il nuovo allenatore del Bologna (італ.). Sito ufficiale del Bologna FC. 1.09.2010. Архів оригіналу за 30.03.2012. Процитовано 1 вересня 2010.
  9. ↑ Бизоли змінив Малезани на посаді головного тренера «Болоньї». Архів оригіналу за 28 травня 2011. Процитовано 19 квітня 2018.
  10. ↑ Calciomercato Genoa: Ufficiale, Malesani nuovo tecnico del Genoa
  11. ↑ Малезани підтвердив, що очолить «Дженоа»[недоступне посилання з лютого 2019]
  12. ↑ Malesani nuovo tecnico Genoa (італ.). ANSA. 19.06.2011. Архів оригіналу за 30.03.2012. Процитовано 19 червня 2011.
  13. ↑ Genoa, ora è ufficiale Malesani nuovo tecnico (італ.). Corriere dello Sport. 19.06.2011. Архів оригіналу за 30 березня 2012. Процитовано 19 червня 2011. [Архівовано 2016-04-09 у Wayback Machine.]
  14. ↑ Alberto Malesani nuovo allenatore (італ.). Sito ufficiale del Genoa CFC. 19.06.2011. Архів оригіналу за 30 березня 2012. Процитовано 19 червня 2011.
  15. ↑ Cambio conduzione tecnica Genoa (італ.). Sito ufficiale del Genoa CFC. 22.12.2011. Архів оригіналу за 21 березня 2012. Процитовано 23 грудня 2011.
  16. ↑ Comunicato stampa (італ.). Sito ufficiale del Genoa CFC. 2.04.2012. Архів оригіналу за 7 червня 2012. Процитовано 2 квітня 2012.
  17. ↑ FC Genua: Trainer Marino entlassen - Malesani wird Nachfolger (нім.). transfermarkt.de. 2.04.2012. Архів оригіналу за 03.04.2012. Процитовано 2 квітня 2012. {{cite web}}: Вказано більш, ніж один |deadlink= та |deadurl= (довідка)
  18. ↑ Primo allenamento con De Canio (італ.). Sito ufficiale del Genoa CFC. 23.04.2012. Архів оригіналу за 8 червня 2012. Процитовано 24 квітня 2012.
  19. ↑ E' Malesani il nuovo allenatore (італ.). Sito ufficiale-US Città di Palermo. 5.02.2013. Архів оригіналу за 12.02.2013. Процитовано 6 лютого 2013.
  20. ↑ Serie A: Malesani neuer Cheftrainer bei US Palermo (нім.). transfermarkt.de. 5.02.2013. Архів оригіналу за 12.02.2013. Процитовано 6 лютого 2013.
  21. ↑ Esonerato Gian Piero Gasperini (італ.). Sito ufficiale-US Città di Palermo. 4.02.2013. Архів оригіналу за 12.02.2013. Процитовано 6 лютого 2013. [Архівовано 2013-02-07 у Wayback Machine.]
  22. ↑ ESONERATO MALESANI, RICHIAMATO GASPERINI [MALESANI SACKED, GASPERINI RECALLED] (Italian) . US Città di Palermo. 24 лютого 2013. Архів оригіналу за 27 лютого 2013. Процитовано 26 лютого 2013. [Архівовано 2013-02-27 у Wayback Machine.]
  23. ↑ Comunicato Ufficiale (італ.). Sito ufficiale-US Sassuolo Calcio. 29.01.2014. Архів оригіналу за 02.03.2014. Процитовано 29 січня 2014. [Архівовано 2014-03-02 у Wayback Machine.]
  24. ↑ Comunicato Ufficiale (італ.). Sito ufficiale-US Sassuolo Calcio. 28.01.2014. Архів оригіналу за 01.02.2014. Процитовано 29 січня 2014. [Архівовано 2014-02-01 у Wayback Machine.]
  25. ↑ Gazzetta dello Sport (ред.). Sassuolo, esonerato Malesani. In panchina torna Di Francesco. Процитовано 3 marzo 2014.

Посилання

ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Альберто Малезані

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Альберто_Малезані&oldid=44114146