Альберто Герчунофф
Альберто Герчунофф (ісп. Alberto Gerchunoff; 1 січня 1883, Проскурів, Подільська губернія, Російська імперія — 2 березня 1950, Буенос-Айрес, Аргентина) — аргентинський письменник, журналіст, сценарист, один із організаторів аргентинської Єврейської спільноти.[1]
Альберто Герчунофф | ||||
---|---|---|---|---|
ісп. Alberto Gerchunoff | ||||
Народився |
1 січня 1883 Проскурів, Подільська губернія, Російська імперія | |||
Помер |
2 березня 1950 (67 років) Буенос-Айрес, Аргентина | |||
Громадянство | Аргентина | |||
Діяльність | письменник, журналіст і сценарист | |||
Заклад | Ла Насьйон | |||
Мова творів | іспанська, їдиш | |||
Magnum opus | The Jewish Gauchosd | |||
| ||||
Альберто Герчунофф у Вікісховищі |
Життєпис ред.
Народився в Проскурові Подільської губернії. Його родина в 1889 році емігрувала в «столицю» єврейських сільськогогосподарських поселень в Аргентині — місто-колонію Мойсесвілль в провінції Санта-Фе, засноване 23 жовтня 1889 року вихідцями з Російської імперії[2].
Його батько трагічно загинув — його було вбито гаучо 12 лютого 1891 року. Через декілька місяців сім'я переїхала в колонію Рахіль (ісп. Rajil), засновану філантропом, австрійським бароном Морісом де Гіршем, як укриття для євреїв, що втікали від погромів у Європі. Пізніше Альберто переїхав до Буенос-Айреса[2].
А. Герчунофф працював в основному як журналіст передової газети Аргентини «Ла Насьйон» (ісп. La Nación), також він є автором багатьох відомих романів і книг про життя євреїв в Латинській Америці, серед них, «Єврейські гаучо в Пампасах» (ISBN 0-8263-1767-7), яку екранізував в 1975 році Хуан Хосе Хусід[2][3].
Спілка письменників Аргентини нагородила Альберто Герчунофф почесною премією, але вже у 1952 році, за два роки по його смерті.
Спершу Альберто Герчунофф був прихильником асиміляції євреїв Аргентини, проте з приходом Гітлера до влади змінив свою думку і виступав за створення держави Ізраїль перед Організацією Об’єднаних Націй у 1947 році.
Альберто спільно з Вільгельмом Райхом, учнем Зигмунда Фройда, американським психоаналітиком австрійського походження, працював над версією його теорії Оргон, що розроблялась з метою зберегти основу єврейських культурних спогадів, багато з яких були зібрані Альберто у вигляді усних історій та опубліковані ним у 1948 році в одній з його друкованих збірок.[1]
Дивись також ред.
Література ред.
- Jaroslasky, S. (1957). Alberto Gerchunoff: Vida y Obra, Bibliografía-Antología.
- Kantor, M. (1960). Sobre la obra y el anecdotario de Alberto Gerchunoff.
- Aizenberg, E. (2000). Parricide on the Pampa? A New Study and Translation of Alberto Gerchunoff's Los gauchos judíos. ISBN 3-89354-121-7.
- Aizenberg, E. (2002). Books and Bombs in Buenos Aires. Borges, Gerchunoff and Argentine-Jewish Writing.
Примітки ред.
- ↑ а б Родом з Проскурова. Альберто Герчунофф - 2 Березня 2017 - МУЗЕЙ ІСТОРІЇ МІСТА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО. mimh.org.ua. Архів оригіналу за 28 лютого 2020. Процитовано 28 лютого 2020.
- ↑ а б в Gerchunoff, Alberto. www.jewishvirtuallibrary.org. Архів оригіналу за 28 лютого 2020. Процитовано 28 лютого 2020.
- ↑ Los gauchos judíos (1975) - IMDb на сайті IMDb (англ.)