Вікіпедія

Альба (фітопрепарат)

«Альба» – фітопрепарат на основі екстракту кореня перстачу білого (лат. Potentilla alba L.) для нормалізації функції щитоподібної залози. В Україні зареєстрований як дієтична добавка.

Форма випуску ред.

Желатинові капсули.

Склад ред.

Основний компонент: сухий екстракт кореня перстачу білого (Potentilla alba L.) - 300 мг.

Механізм дії ред.

Дія фітопрепарата «Альба» заснована на тиреотропній активності основного компонента - екстракту перстачу білого. Екстракт кореня перстачу білого є природним джерелом речовин, необхідних для нормалізації функціональної активності щитоподібної залози (ЩЗ) - містить елементарний йод, аніон йодистий кислоти (у вигляді йодидів, йодатів і йод-органічних сполук). [1] [2] [3] [4] [5]; мікроелементи марганець, цинк, мідь, селен, кобальт, залізо, кремній, алюміній [3] [4], а також біологічно активні речовини, що відповідають за антирадикальну і мембраностабілізуючу активності, флавоноїди - галотаніни, ірідоіди, сапоніни, флавоноїди, фенолкарбонові кислоти, ретиноїди, дубильні речовини (що регулюють проникність і еластичність клітинних мембран і стінок кровоносних судин, запобігають склеротичним змінам, нейтралізують вільні радикали). [3] [2] [4]

За рахунок дії складових речовин екстракту кореня перстачу білого сприяє відновленню морфологічної структури і об'єму щитоподібної залози, нормалізує синтез тиреоїдних гормонів за рахунок стабілізації мембран тиреоцитів. [3] [4] [6] Особливістю фітопрепарата «Альба» є високий вміст стандартизованого екстракту кореня перстачу білого - 300 мг в 1 капсулі. [7]

Для виробництва екстракту використовується тільки підземна частина (корінь) рослини, оскільки в дослідженнях доведено, що саме в корінні перстачу білого у високих концентраціях містяться мікроелементи і біологічно активні речовини, що впливають на функцію щитоподібної залози. Наземна частина рослини не має тиреотропних властивостей.[1] [4] [6] [5]

Такий підхід гарантує стабільний вміст активних інгредієнтів (мікроелементів, органічних речовин) незалежно від періоду виробництва, що підтверджується Європейським сертифікатом якості і спектральним біохімічним аналізом використовуваної сировини (екстракту кореня перстачу білого). [5]

Рекомендації до застосування ред.

Клінічні дослідження ред.

Ефективність та безпечність фітопрепарату «Альба» при захворюваннях щитоподібної залози підтверджена клінічними дослідженнями в кількох наукових центрах України.[6] [8] [9] [10] [11]

Курсове застосування (6 міс. і більше) фітопрепарату «Альба» дозволяє досягти зменшення об’єму і нормалізації структури тканини щитоподібної залози (за даними УЗД) у 82-87% пацієнтів з тиреоїдною патологією, сприяє відновленню функціонального стану щитоподібної залози та гормонального статусу.[6] [8] [9] [10] [11]

Виражений ефект корекції рівня тиреоїдних гормонів спостерігається через 12 тижнів регулярного застосування «Альба».[8] Використання Альба в комплексній терапії сприяє зменшенню добової дози гормональних або тиреостатичних препаратів, знижує ризик виникнення ускладнень, запобігає появі рецидивів.[6] [8] [10] При дифузному нетоксичному зобі (ендемічний, еутиреоїдний зоб) за даними декількох клінічних досліджень вживання фітопрепарату «Альба» сприяло зменшенню об’єму щитоподібної залози (на 12-45%, в залежності від вихідних показників та тривалості прийому) і нормалізації структури тканини щитоподібної залози (за даними УЗД).[6] [9] [10] [11]. Найбільша ефективність Альби відзначена у пацієнтів, які отримували лікування протягом 6 місяців [6] [11]

У хворих з вузловим зобом на фоні застосування фітопрепарату «Альба» протягом 6 місяців відзначено поступове зменшення розмірів (і числа) вузлових утворень, а також зафіксоване виражене зменшення (на 10-30%) загального об’єму щитоподібної залози при курсовому застосуванні. [6] [11]

У пацієнтів з гіпотиреозом в міру відновлення тиреоїдного статусу зменшувалися такі прояви, як млявість, швидка стомлюваність, сонливість, сухість шкіри, набряклість обличчя, ламкість і смугастість нігтів, випадіння волосся; поліпшувалася пам'ять, зменшувалась вага, відновлювався менструальний цикл. Було відзначено компенсацію гіпотиреозу у 87,6% пацієнтів основної групи і 85,8% в контрольній групі відповідно. При порівнянні динаміки розміру зоба було виявлено достовірне зменшення сумарного об’єму щитоподібної залози достовірно вище у основної групи, пацієнти якої вживали фітопрепарат «Альба». Таким чином, включення фітопрепарату «Альба» в схему традиційної терапії лівотироксином (L-тироксином) у хворих з гіпотиреозом дозволяє більш ефективно зменшувати розміри зобу при однаково ефективній компенсації гіпотиреозу.[10]

У пацієнтів з тиреотоксикозом (гіпертиреоз; дифузний токсичний зоб, або хвороба Базедова-Грейвса) при прийомі фітопрепарату «Альба» зменшувався тремор, тахікардія, пітливість, поліпшувався емоційний стан. Ряд пацієнтів відзначав зниження відчуття тиску на шиї. Кількість пацієнтів, у яких досягнуто компенсацію захворювання, була достовірно вищою у групі, яка отримувала традиційну терапію з тиреостатичними засобами одночасно з вживанням фітопрепарату «Альба» - 75% (проти 48,6% у контрольній групі пацієнтів, яка приймала виключно тиреостатики). Крім того, в основній групі відзначалося й достовірне більш значиме зменшення розміру зобу у порівнянні з контрольною групою.[10] Через 2 місяці лікування у пацієнтів з дифузним токсичним зобом в групі застосування «Альба» значно знизилася потреба у тиреостатичних препаратах на 25% (24,3 мг в основній групі проти 32,1 мг у контрольній). [8]

В ході комбінованого лікування із застосуванням тиреостатичних препаратів і фітопрепарату «Альба» у пацієнтів з дифузним токсичним зобом у 82,4% пацієнтів відзначене зменшення об’єму щитоподібної залози. Також відзначалася нормалізація рівня тиреотропного гормону (ТТГ) в крові. [8] При цьому більш виражена динаміка поліпшення була в групі пацієнтів, які отримували фітопрепарат «Альба» протягом 6 місяців.[6] [11]

Важливим показником ефективності проведеного лікування у пацієнтів з дифузним токсичним зобом було зниження рівня тиреостимулюючих аутоантитіл до рецептора ТТГ (АТ-рТТГ). [6] [8] [9] У пацієнтів з хронічним аутоімунним тиреоїдитом (тиреоїдит Хашимото) на стадії еутиреозу за 6 місяців відзначене не лише зменшення об’єму щитоподібної залози, але й зниження рівня ТТГ (досягнення ідеальних цільових значень). Таким чином, при аутоімунних процесах фітопрепарат «Альба» довів не лише свою безпечність, але й підтвердив тенденцію до відновлення функціонального стану щитоподібної залози. [6] [9] [11] Відзначене скорочення термінів досягнення цільового рівня ТТГ і тривалості лікування тиреоїдної патології.[9]

У дітей віком від 9 до 18 років досліджувалась ефективність фітопрепарату «Альба» при патології щитоподібної залози. Найвища ефективність «Альба» відзначена у пацієнтів-дітей з дифузним токсичним зобом та вузловими утвореннями в щитоподібній залозі за умови вживання фітопрепарату протягом 6 місяців.

Перед дослідженням діти з дифузним токсичним зобом перебували у стані неповної ремісії (середній ТТГ - 0,51). На УЗД − значне дифузне збільшення щитоподібної залози. Фітопрепарат «Альба» призначався для нормалізації функції щитоподібної залози і профілактики рецидиву дифузного токсичного зобу, оскільки більшість дітей перебували в пубертатному періоді. Після 6 місяців використання фітопрепарату об’єм щитоподібної залози зменшився на 24,2%, ТТГ виріс у 3 рази і досяг цільових показників, сформувалась стійка ремісія. У дітей з вузловими утвореннями в щитоподібній залозі після 6-місячного лікування з фітопрепаратом «Альба» за результатами УЗД- дослідження об’єм щитоподібної залози зменшився на 21,8%, вузлові утворення у 3-х пацієнтів зникли, у 2-х пацієнтів визначалося лише одне утворення з двох, у 4-х пацієнтів відзначене зменшення вузлових утворень, в середньому, на 60%.

При аутоімунному тиреоїдиті з субклінічним тиреотоксикозом після лікування фітопрепаратом «Альба» протягом 3-х місяців об’єм щитоподібної залози зменшився на 17,2%, із зобом I ст. − на 20,9%. У всіх дітей з субклінічним тиреотоксикозом ТТГ виріс до нормальних показників.

В ході дослідження відзначена безпечність фітопрепарату «Альба» при тривалому прийомі (3-6 місяців) і відсутність побічних ефектів. Оптимальний курс прийому «Альба» − 3-6 місяців, режим дозування по 1 капсулі 2 рази на день.[11]

Спосіб застосування та дозування ред.

З метою нормалізації об’єму та функціонального стану щитоподібної залози фітопрепарат «Альба» вживати дорослим та дітям старше 12 років по 1 капсулі 2 рази на добу за 15 хвилин до прийому їжі, запиваючи питною водою. Мінімальна тривалість курсу споживання - 2 місяці. За призначенням лікаря курс споживання може становити 6 і більше місяців. За необхідності курс споживання можна повторити через 2-3 місяці. [7]

Протипоказання ред.

Вагітність і період лактації, індивідуальна непереносимість компонентів. [7]

Побічні ефекти і передозування ред.

Побічні ефекти при застосуванні фітопрепарату «Альба» (в тому числі, при тривалому прийомі протягом 6 місяців і більше) не спостерігалися. Випадки передозування не описані.[6] [8] [9] [10] [11]

Література ред.

  • Висновок Державної санітарно-епідеміологічної експертизи МОЗ України №05.03.02-04/78187 від 29.08.2013 р.
  • Захария А.В. Исследования лапчатки белой как перспективного средства для лечения заболеваний щитовидной железы // Автореф.дис.канд.биолог.наук. – Львов, 1997. – 24 с.
  • Рупасова Ж.А., Игнатенко В.А., Василевская Т.И., Сидорович Е.А., Кузьменкова С.М. Сравнительная оценка накопления фенольных соединений в надземных и подземных органах лапчатки в условиях Беларуси // Бюллетень Главного ботанического сада. – Вып. 183 – 2002. – С. 24-26.
  • Семенова Е.Ф., Преснякова Е.В. Химический состав лапчатки белой и применение ее с лечебной целью // Химия и компьютерное моделирование. – Бутлеровские сообщения. №5, 2001. – С. 32-34.
  • Архипова Э.В., Колхир В.К., Николаев С.М., Кухаренко Н.С., Гуляев С.М., Дамбаева И.М. Влияние сухого экстракта лапчатки белой на морфофункциональное состояние щитовидной железы при экспериментальном гипотиреозе. – Вестник Бурятского государственного университета. – 2012. –№ SC. – С. 37-42.
  • Каминский А. В., Киселёва И. А., Тёплая Е. В. Клинические возможности применения лапчатки белой в профилактике и лечении патологии щитовидной железы // Врачебное дело. – 2013. – № 7-8. – С. 99-108.
  • Лоскутов С.В., Кравцов О.М. Протокол випробувань зразків продукції екстракт перстачу білого від 28 квітня 2017 р. – Незалежний центр лабораторних досліджень «Еталон», м. Хмельницький. – 2017 р.
  • Киселёва И. А., Тёплая Е. В., Каминский А. В. Применение растительного препарата «Альба» в лечении больных с патологией щитовидной железы // Врачебное дело. – №8. – 2012. – С. 116-119.
  • Паньків В.І. Використання фітотерапії в комплексному лікуванні хворих на дифузний токсичний зоб // Міжнародний ендокринологічний журнал. – №2 (42). – 2012. – С. 114-117.
  • Кваченюк А.М., Кваченюк Е.Л. Использование фитотерапии при лечении заболеваний щитовидной железы. – ГУ «Институт эндокринологии и обмена веществ им. Комисаренко НАМН Украины», Киев. – 2012.
  • Турчанинова, Л. И. Опыт применения фитопрепарата «Альба» в лечении заболеваний щитовидной железы у детей и подростков // Врачебное дело. – № 3-4 – 2014. – С. 125-129.

Примітки ред.

  1. ↑ а б Захария А.В. Исследования лапчатки белой, как перспективного средства для лечения заболеваний щитовидной железы // Автореф.дис.канд.биолог.наук. – Львов, 1997. – 24 с.
  2. ↑ а б Рупасова Ж.А., Игнатенко В.А., Василевская Т.И., Сидорович Е.А., Кузьменкова С.М. Сравнительная оценка накопления фенольных соединений в надземных и подземных органах лапчатки в условиях Беларуси // Бюллетень Главного ботанического сада. – Вып. 183. – 2002. – С. 24-26.
  3. ↑ а б в г Семенова Е.Ф., Преснякова Е.В. Химический состав лапчатки белой и применение ее с лечебной целью // Химия и компьютерное моделирование. Бутлеровские сообщения. №5, 2001. – С. 32-34.
  4. ↑ а б в г д Архипова Э.В., Колхир В.К., Николаев С.М., Кухаренко Н.С., Гуляев С.М., Дамбаева И.М. Влияние сухого экстракта лапчатки белой на морфофункциональное состояние щитовидной железы при экспериментальном гипотиреозе. Вестник Бурятского государственного университета. 2012. № SC. С. 37-42.
  5. ↑ а б в Лоскутов С.В., Кравцов О.М. Протокол випробувань зразків продукції екстракт перстачу білого від 28 квітня 2017 р. Незалежний центр лабораторних досліджень «Еталон», м. Хмельницький, 2017 р.
  6. ↑ а б в г д е ж и к л м н Каминский А. В., Киселёва И. А., Тёплая Е. В. Клинические возможности применения лапчатки белой в профилактике и лечении патологии щитовидной железы // Врачебное дело. – 2013. – № 7-8. – С. 99-108.
  7. ↑ а б в Інструкція до препарату Альба
  8. ↑ а б в г д е ж и Паньків В.І. Використання фітотерапії в комплексному лікуванні хворих на дифузний токсичний зоб // Міжнародний ендокринологічний журнал, №2 (42), 2012 р.
  9. ↑ а б в г д е ж Применение растительного препарата «Альба» в лечении больных с патологией щитовидной железы. И. А. Киселёва, Е. В. Тёплая, А. В. Каминский (Киев) - журнал "Врачебное дело", № 7–8, 2012
  10. ↑ а б в г д е ж Кваченюк А.Н., Кваченюк Е.Л. Использование фитотерапии при лечении заболеваний щитовидной железы. ГУ «Институт эндокринологии и обмена веществ им. Комисаренко НАМН Украины», Киев, 2012 г.
  11. ↑ а б в г д е ж и к Турчанинова, Л. И. Опыт применения фитопрепарата Альба в лечении заболеваний щитовидной железы у детей и подростков / Л. И. Турчанинова // Врачебное дело. 2014. № 3/4. С. 125-129.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Альба_(фітопрепарат)&oldid=35860665