Вікіпедія

Алтун-Ха

археологічна пам'ятка

Алтун-Ха (ісп. Altun Ha) — руїни міста цивілізації мая в окрузі Беліз (Беліз). У перекладі з юкатекської мови означає «Кам'яний ставок».

Алтун-Ха
Країна Беліз
Регіон округ Беліз
Історія
Датування 900 до н. е. — 1400
Періоди Докласичний, класичний, післякласичний періоди
Археологічна культура мая
Дослідження
Відкрито 1961
Відкривач В.Буллард
Мапа
CMNS: Алтун-Ха у Вікісховищі

Етимологія ред.

За даними Інституту археології Белізу, назва об'єкта означає "Вода з кам'яного каменю" і є наближеною до назви розташованого поблизу села Рокстоун-Понд мовою юкатек-мая.[1] На мові мая Юкатек "халтун" - це кам'яне родовище води або цистерна, а "ха" означає "вода".[2] Виявлено стародавній гліф-емблему для цього місця, але його фонетичне прочитання наразі невідоме.[3]

Історія ред.

Поселення виникло близько 900 року до н. е. У 250 роках до н. е. почалася розбудова міста, зведені перші значні споруди. Наприкінці докласичного періоду виникло самостійне царство: було виявлено його емблемний ієрогліф, але фонетичне значення поки не дешифроване. Поступово було встановлено торговельні зв'язки з містами мая Північних та Південних низин, а згодом центральної Мексики.

Період розквіту припав на 300-900 роки. Тоді тут мешкало 10 тисяч осіб. З 700 року почалося ослаблення держави. Близько 900 року відбулося потужне повстання простолюдинів, багато палаців було пограбовано, поховання знаті порушені. З цього моменту почався занепад міста й держави. До 1000 року кількість населення значно скоротилося.

У XII столітті відбулося нове піднесення держави і міста. У другій половині XIII століття відбувся занепад міста, воно вже не зуміло відродитися. Остаточно занепало до 1400 року, населення його залишило. Надалі селяни з навколишніх поселень використовували каміння зі споруд Алтун-Ха для своїх потреб.

Опис ред.

Розташовано в північно-центральній частині прибережної рівнини Белізу, у сухий тропічній зоні, в 55 км на північ від міста Беліз і 10 км від узбережжя Карибського моря. Назва руїни отримали від довколишнього села Рокстоун-Понд — в перекладі на мову юкатек-мая назва села звучало як «Кам'яний ставок» або Алтун-Ха.

Загальна площа становить близько 8 км2. Поділено на 2 групи, Зони C, D, E, G, J, K, M, N. На території на сьогодні не знайдено жодної стели.

У самому центрі розкопок збереглися залишки майже 500 різних будівель у групах А і В. Більша частина споруд датується періодом з 200 по 900 рік. Основу становлять 2 великі площі, по бокам яких виявлено рештки 4 храмів.

Найцікавішим є храм-піраміда «Храм Бога Сонця» або В-4 (інша назва — «Храм Кам'янного вівтаря») заввишки 16 м. Профіль цього храму прикрашає собою популярне в Белізі пиво «Belikin». Піднявшись на його вершину, можна спокійним голосом розмовляти з тими, хто стоїть внизу — акустика тут відмінна.

На території Алтун-Ха можна побачити Храм Зеленої Могили, Східний храм (тут були виявлені предмети з Теотіуакану), великий басейн, а також безліч дрібніших споруд. Тут знайдено голову бога сонця Кініч-Ахава, виконану з п'ятикілограмового шматка нефриту. На сьогодні цю голову вважають одним з головних скарбів Белізу, знаходиться в Національному музеї.

Навколо центральної частини розташовані споруди Зон C, D, E. В зоні С є гребля-дорога (сакбе), інша сакбе поєднує зони E і F. Саме в Зоні С виявлено найстаріші споруди (круглі платформи C13 і C17) 900—800 років до н. е. С13 колись була храмом, важливою культовою спорудою середини докласичного періоду.

У Зоні F виявлено першу значну споруду періоду державності й початку піднесення міста — F8 200 року. Від неї залишилася невеличка частина сходів. На думку дослідників сама споруда мала 3 ступені. Поруч знайдено поховання знатної особи, або родича ахава чи самого ахава — F8-1 — з прикрасами з нефриту, перлів, мушель цінних молюсків, зеленого обсидіану, керамічний посуд. Багато з них відповідають стилю Теотіуакану.

У VIII столітті адміністративний центр було перенесено з площі В до площі А. До 850 року Споруди B5 і A8 були залишені. Після 800 року остаточно залишено будови Зони Е.

На околицях присутні Зони G, J, K, M, N. Вони ще не достатньо розкопані. Вважається, що тут були житла простолюдинів.

  •  
  •  
    Емблемний ієрогліф
  •  
    Нефритова голова
  •  
  •  
  •  
  •  

Історія досліджень ред.

У 1961 році Алтун-Ха відкрито В. Буллардом. У 1963 році дослідження з повітря здійснив Х. Болл. Розкопки почалися в 1965 році й тривали до 1970 року. Під керівництвом доктора Девіда Пендергаста з Королівського Музею Онтаріо тут було знайдено чимало цікавих зразків культури мая.

Джерела ред.

  • Taube, Karl 1998 The Jade Hearth: Centrality, Rulership, and the Classic Maya Temple. In Function and Meaning in Classic Maya Architecture, edited by Stephen D. Houston, pp. 427–478. Dumbarton Oaks, Washington D.C. (англ.)
  • Bíró, Péter (2012). Politics in the Western Maya Region (II): Emblem Glyphs. Estudios de Cultura Maya (Mexico, Mexico: Universidad Nacional Autónoma de México, Instituto de Investigaciones Filológicas). XXXIX: 57. ISSN 0185-2574 (ісп.)
  • Nikolai Grube (Hrsg.): Maya. Gottkönige im Regenwald. Könemann-Verlag, Köln 2000. ISBN 3-8290-1564-X. (нім.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Алтун-Ха
  1. ↑ Belize. National Institute of Culture and History, Institute of Archaeology. Archaeology of Altun Ha. Архів оригіналу за 14 лютого 2013. Процитовано 15 травня 2013.
  2. ↑ Bolles, David (2001). Combined Dictionary–Concordance of the Yucatecan Mayan Language. Foundation for the Advancement of Mesoamerican Studies, Inc. (FAMSI). Процитовано 16 травня 2013.
  3. ↑ Bíró, Péter (2012). Politics in the Western Maya Region (II): Emblem Glyphs. Estudios de Cultura Maya. Mexico, Mexico: Universidad Nacional Autónoma de México, Instituto de Investigaciones Filológicas. XXXIX: 57. ISSN 0185-2574. OCLC 1568280.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Алтун-Ха&oldid=40466288