Алондра іржаста

вид птахів
Алондра іржаста

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Жайворонкові (Alaudidae)
Рід: Алондра (Calendulauda)
Вид: Алондра іржаста
Calendulauda erythrochlamys
(Strickland, 1853)
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Alauda erythrochlamys
Certhilauda albescens erythrochlamys
Certhilauda erythrochlamys
Mirafra erythrochlamys
Посилання
Вікісховище: Calendulauda erythrochlamys
Віківиди: Calendulauda erythrochlamys
ITIS: 916552
МСОП: 22730531

Ало́ндра іржаста[2] (Calendulauda erythrochlamys) — вид горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae)[3]. Ендемік Намібії. Деякі дослідники вважають цей вид конспецифічним з намібійською алондрою.

Опис ред.

Довжина птаха становить 17-18 см, з яких від 6,4 до 6,6 см припадає на хвіст, вага 26-33 г. Довжина дзьоба становить 1,88-2,08 см. Виду не притаманний статевий диморфізм. Верхня частина тіла світло-іржаста, смужки на ній відсутні. Махові пера мають білі края, навіколо очей світлі смуги. через очі проходять темні смуги. Підборіддя і горло білуваті, решта нижньої частини тіла білувата, груди поцятковані буруватими смужками. Лапи рудувато-коричневі.

Поширення і екологія ред.

Іржасті алондри мешкають на південно-західному узбережжі Намібії, від міста Волфіш-Бей на південь до річки Койґаб[en]. Вони живуть в пустелі Наміб та в долинах пересихаючих річок. Сезон розмноження триває з жовтня по травень. Гніздо чашоподібне, в кладці 2-3 яйця.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Calendulauda erythrochlamys. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 5 березня 2022.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Nicators, reedling, larks. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 15 жовтня 2013. Процитовано 05 березня 2022.

Джерела ред.

  • Rudolf Pätzold: Die Lerchen der Welt. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1994, ISBN 3-89432-422-8.
  • Rudolf Pätzold: Kompendium der Lerchen. Alle Lerchen unserer Erde. Jan-Schimkat-Medienpublikation, Dresden 2003, ISBN 3-00-011219-7.

Посилання ред.