Алессіо Боні
Алессіо Боні (італ. Alessio Boni; нар. 4 липня 1966, Сарніко, Ломбардія) — італійський актор театру, кіно та телебачення.
| Алессіо Боні | ||||
|---|---|---|---|---|
| італ. Alessio Boni | ||||
 | ||||
| Народився | 4 липня 1966[1] (58 років) Сарніко, Провінція Бергамо, Ломбардія, Італія | |||
| Громадянство |  Італія | |||
| Діяльність | актор театру, кіноактор, актор | |||
| Alma mater | Національна академія драматичного мистецтваd | |||
| Роки діяльності | 1988 — тепер. час | |||
| IMDb | nm0094526 | |||
|
| ||||
 Алессіо Боні у Вікісховищі | ||||
Життєпис
ред.Народивсь 4 липня 1966 року в Сарніко — середньовічному місті на озері Ізео. Він був середнім з трьох синів Ігнаціо Боні та його дружини Роберти, старшого брата звати Марко, молодшого — Андреа. Алессіо покинув школу та з 14-ти років разом з батьком працював плиточником у Віллонго. У 1986—1988 роках виїжджав до Сан-Дієго де працював офіціантом, розносчиком газет, нянькою, готував піцу, катав дітей на поні. 1988 року почав акторську кар'єру в популярних в Італії фото-романах.
На театральній сцені з 1990 року. Працював під керівництвом видатного театрального режисера Джорджа Стрелера. Тоді ж почав зніматися на телебаченні та в кіно. Закінчив Національну академію драматичного мистецтва ім. Сільвіо д'Аміко (1992, майстерня Ораціо Кости Джованджиглі). 1995 року вивчав акторську майстерність у Лос-Анджелесі.
Перший справжній успіх принесла роль Міно Тонеллі у мінісеріалі Карло Ліццані «Жінка з поїзда» (1998). Не менш успішними стали ролі доктора Марко Оберона у серіалі «Пристрасті по-італійськи» (1999—2000), Маттео Гараті у фільмі Марко Тулліо Джордана «Найкращі роки молодості» (2003), Бруно в «Якщо народжений, вже не сховаєшся» (2005), Джорджо Пеллегріні у «Прощавай, кохана» (2006), Андрій Болконський у серіалі «Війна і мир» (2007) та Мікеланджело да Караваджо у серіалі «Караваджо» (2007)[2].
Особисте життя
ред.22 березня 2020 року в Алессіо Боні та його партнерки Ніни Верделлі народився син Лоренцо[3]. 12 листопада 2021 року у пари народився другий син Ріккардо[4].
Вибрана фільмографія
ред.| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1990 | тф | Чарівник | Il mago | Мікеле |
| 1995 | ф | Італійці йдуть | Ha-italkim Ba'im | Роберто |
| 1998 | с | Жінка з поїзда | La donna del treno | Міно Тонеллі |
| 1999—2000 | с | Пристрасті по-італійськи | Incantesimo | доктор Марко Оберон |
| 2000 | ф | Без страху | Senza paura | Марко |
| 2001 | с | Людина-вітер | L'uomo del vento | Массімо Поджіо |
| 2002 | ф | Щоденник Матильди Мандзоні | Il diario di Matilde Manzoni | Джованні Батіста Джорніні |
| 2002 | тф | Дракула | Dracula | Квінсі |
| 2002 | тф | Інша жінка | L'altra donna | Сімоне |
| 2003 | ф | Найкращі роки молодості | La megio gioventu | Маттео Гараті |
| 2004 | тф | Буремний перевал | Cime tempestose | Гіткліф |
| 2004 | ф | Не бійтеся | Non aver paura | Франко |
| 2004 | с | Полювання | La Cassia | Лоренцо |
| 2005 | ф | Якщо народжений, вже не сховаєшся | Quando sei nato non puoi pui nancorderti | Бруно |
| 2005 | ф | Звір у серці | La bestia nel cuore | Франко |
| 2006 | ф | Прощавай, кохана | Arrivederci amore, ciao | Джорджо Пеллегріні |
| 2006 | ф | Таємна подорож | Viaggio segreto | Лео Феррі |
| 2007 | с | Війна і мир | War and Peace | Андрій Болконський |
| 2007 | с | Караваджо | Caravaggio | Мікеланджело да Караваджо |
| 2007 | ф | Спільники мовчання | Complici del silenzio | Мауріціо Галло |
| 2008 | тф | Ребекка | Rebecca, la prima moglie | Максим де Вінтер |
| 2008 | ф | Шалена кров | Sanguepazzo | Гольф'єро Гоффреді / Тейлор |
| 2008 | с | Пуччині | Puccini | Джакомо Пуччині |
| 2009 | ф | Синестезія | Sinestesia | Алан |
| 2009 | ф | Крістіна Крістіна | Christine Cristina | Джерсон |
| 2009 | с | Всі божеволіють від кохання 2 | Tutti pazzi per amore 2 | Адріано Вентоні |
| 2010 | ф | Турист | The Tourist | сержант Серато |
| 2010 | с | Кола на воді | I cerchi nella'acqua | Давид |
| 2011 | с | Вальтер | Walter Chiari | Вальтер К'ярі |
| 2013 | ф | Споживачі абсенту | The Absinthe Drinkers | Лука Россетті |
| 2013 | с | Одіссей | Il ritorno di Ulisse | Одіссей |
| 2017 | ф | Дівчина в тумані | La ragazza nella nebia | професор Мартіні |
| 2019 | с | Ім'я троянди | The Name of the Rose | Дольчино |
| 2019—2021 | с | Музиканти | La Compagnia del Cigno | Лука Маріоні |
| 2019 | ф | Я не вбивця | Non sono un assassino | Джованні |
| 2020 | ф | Дев'ятий калібр | Calibro 9 | комісар Валеріо Ді Лео |
| 2023 | ф | Терезін | Terezín | Якоб Бельштейн |
Нагороди та номінації
ред.- 2003 — Премія Вітторіо де Сіка.
- 2003 — Giffoni Film Festival Award.
- 2004 — Золотий кубок (Grolla d'oro).
- 2004 — Срібна стрічка (Nastro d'argento) — Найкращий актор (Найкращі роки молодості).
- 2006 — Золотий глобус (Італія) (Globo d'oro) — Найкращий актор (Прощавай, кохана).
Примітки
ред.- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Alessio Boni. IMDb (англ.). Архів оригіналу за 6 вересня 2020. Процитовано 19 червня 2020.
- ↑ Архівована копія. www.tgcom24.mediaset.it. Архів оригіналу за 3 квітня 2020. Процитовано 19 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ https://bergamo.corriere.it/notizie/cultura-e-spettacoli/21_novembre_13/nato-secondo-figlio-dell-attore-alessio-boni-si-chiama-riccardo-62afc620-4461-11ec-b1e5-ba5a56353c9e.shtml