Відкрити головне меню

Алеріон — вигадана, міфологічна птиця, що фігурує в геральдиці.

Алеріон

Зміст

У міфологіїРедагувати

Середньовічні письменники, ґрунтуючись на праці Плінія, вважали, що алеріони мешкають десь в Азії (найчастіше згадувалася Індія); називалася навіть конкретна область — «між Гідаспом та Індом»[1][2]. У світі, за їхніми твердженнями, незмінно існувала тільки одна пара цих істот[3]. П`єр де Бове, автор одного з бестіаріїв,описував алеріона як «птицю крупніше орла, вогняного кольору і з гострими, немов бритва, пір'ям». Згідно де Бове, дитинчата алеріонів вилуплюються з яєць кожні шістдесят років; після цього їх батьки в супроводі інших птахів відлітають до моря і топляться, а інші птахи повертаються до гнізда, щоб оберігати пташенят до тих пір, поки ті не навчаться літати[4].

Використання як геральдичної фігуриРедагувати

У геральдиці алеріоном називається фігура орла з розкинутими крилами, але без дзьоба і кігтів; вона, зокрема, була зображена на гербі Лотарингії[5]. Її виникнення, можливо, пов'язано з легендою про те, як Готфрід Бульйонський убив таку птицю під час Хрестового походу. Алеріонов досі можна побачити на гербах багатьох французьких міст і комун, особливо розташованих в Мозелі.

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. L. A. J. R. Houwen. Animals and the symbolic in mediaeval art and literature. — Egbert Forsten, 1997. — P. 204. — ISBN 9069800977.
  2. Richard Leviton. Hierophantic Landscapes. — iUniverse, 2011. — P. 16. — ISBN 1462054145.
  3. Ivar Hallberg. L'Extrême Orient dans la littérature et la cartographie de l'Occident des XIIIe, XIVe, et XVe siècles. — W. Zachrissons boktryckeri, 1907. — P. 55.
  4. Terry Breverton. Breverton's Phantasmagoria. — Quercus, 2011. — 384 p. — ISBN 0857384112.
  5. John Vinycomb. Fictitious and Symbolic Creatures in Art with Special Reference to Their Use in British Heraldry. — Kessinger Publishing, 2004. — P. 188. — ISBN 0766182487.