Вікіпедія

Ален Рей

Ален Рей, також Ален Ре (фр.: [a.lɛ̃ ʁɛ]; 30 серпня 1928 — 28 жовтня 2020)[14] — французький мовознавець, лексикограф і радіоведучий. Він був головним редактором видавництва французьких словників Dictionnaires Le Robert. Його дружина, Жозетт Рей-Дебов, також була його колегою.

Ален Рей
фр. Alain Reys
Ім'я при народженніфр. Alain Marie Rey[1]
Народився30 серпня 1928(1928-08-30)[5][6][…]
Пон-дю-Шато, Пюї-де-Дом, Франція[1]
Помер28 жовтня 2020(2020-10-28)[2][3][…] (92 роки)
IX округ Парижа, Франція[8][1]
ПохованняПер-Лашез[9]
Країна Франція
Діяльністьлексикограф, мовознавець
Alma materПаризький літературний факультетd і Інститут політичних досліджень[10]
Знання мовфранцузька[11]
ЗакладFrance Interd, Europe 1d і Робер (видавництво)
ЧленствоCommission d'enrichissement de la langue françaised
У шлюбі зJosette Rey-Deboved[12] і Danièle Morvand[13]
Нагороди
IMDbID 1526201

Біографія

ред.

Рей народився в Пон-дю-Шато (Пюї-де-Дом) 30 серпня 1928 року. Після вивчення політології, гуманітарних наук та історії мистецтва в Сорбонні Рей служив у 4-му полку туніських військ. Перебуваючи в Алжирі в 1952 році, він відповів на оголошення Поля Робера, який упорядковував новий французький словник і шукав лінгвістів. Рей став першим співробітником Робера над Dictionnaire alphabétique et analogique. Мережа лексикографів Робера розширювалася. З часом Рей одружився зі своєю колегою Жозетт Дебов у 1954 році. У 1964 році був опублікований перший словник Le Robert, а в 1967 році — скорочений словник Le Petit Robert.

Далі Рей керував публікацією багатьох інших словників під торговою маркою Le Robert: Petit Robert (1967); кишеньковий словник Micro Robert ; Petit Robert des noms propres (1974), словник власних імен; Dictionnaire des expressions et locutions (1979), словник фраз і виразів; Великий Робер французької мови, дев'ятитомна праця (1985); оновлена версія Nouveau Petit Robert de la langue française (1993) та Dictionnaire historique de la langue française (1992). 20 жовтня 2016 року опубліковано нове розширене видання Dictionnaire historique у двох томах.[15]

У 2005 році він опублікував Dictionnaire culturel en langue française.

Крім роботи над словниками, Рей мав статус статусом французької медійної знаменитості. У період з 1993 по 2006 рік він щодня з'являвся в ранковому радіошоу France Inter Sept neuf trente у трихвилинному заключному сегменті під назвою Le mot de la fin («Останнє слово»), у якому він у розважальній формі аналізував окремі слова французької лексики. Рей часто прикрашав ці сегменти політичними коментарями лібертаріанського характеру. Його остання передача з France Inter, яка транслювалася 29 червня 2006 року, розглядала слово salut («до побачення»).

Між 2004 і 2005 роками Рей також з'являвся після 8-годинних вечірніх новин на каналі France 2 у програмі під назвою Démo des Mots, в якому він пояснював історію французького фінансового жаргону.

У 2005 році міністр культури та комунікацій Франції присвоїв йому звання командора французького Ордена мистецтв і літератури (Ordre des Arts et des Lettres).

Рей також підписав Appel à la vigilance contre le néocréationnisme et les intrusions spiritualistes en science («Заклик до пильності щодо креаціонізму та релігійного втручання в науку»),[16] опублікованого у Франції в грудні 2005 року.

З вересня 2007 року Рей брав участь у недільному ранковому радіошоу Лорана Баффі на каналі Europe 1.

Рей помер у жовтні 2020 року у віці 92 років[14]

Бібліографія

ред.
  • Littré, l'humaniste et les mots, 1970
  • La Lexicologie: Lectures, 1970
  • Théories du signe et du sens, volume 1 (1973) and 2 (1976)
  • Le Lexique: Images et modèles, 1977
  • Les Spectres de la bande, essai sur la BD, 1978
  • Noms et notions: la terminologie, coll. " Que sais-je? ", 1979 and 1992
  • Le Théâtre (with Daniel Couty), 1980
  • Encyclopédies et dictionnaires — Que sais-je?, 1982
  • Révolution, histoire d'un mot, 1989
  • Le reveil-mots, 1998
  • Des mots magiques, 2003
  • À mots découverts, 2006
  • Antoine Furetière: Un précurseur des Lumières sous Louis XIV, 2006
  • Mille ans de langue française. Histoire d'une passion, Perrin, 2007
  • L'amour du français: contre les puristes et autres censeurs de la langue, Denoël, 2007
  • Miroirs du monde: une histoire de l'encyclopédisme, Fayard, 2007
  • Lexi-com'. Tome 1, De Bravitude à Bling-Bling, Fayard, 2008.
  • Le français: Une langue qui défie les siècles, coll. " Découvertes Gallimard / Histoire " (nº 537). Paris: Gallimard, 2008. 

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в Fichier des personnes décédées
  2. ↑ а б Jedwab L. Alain Rey, l’un des maîtres d’œuvre du dictionnaire Le Robert, est mort — 2020.
  3. ↑ а б Робер (видавництво) (unspecified title) — 2020.
  4. ↑ а б Alain Rey, le visage du dictionnaire "Le Robert", est mort — 2020.
  5. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. ↑ GeneaStar
  7. ↑ AlKindi
  8. ↑ Alain Rey, célèbre linguiste et figure du dictionnaire "Le Robert", est mort — 2020.
  9. ↑ https://www.landrucimetieres.fr/spip/spip.php?article6498
  10. ↑ https://www.lemonde.fr/disparitions/article/2020/10/28/alain-rey-l-un-des-maitres-d-uvre-du-dictionnaire-le-robert-est-mort_6057656_3382.html
  11. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  12. ↑ французька Вікіпедія — 2001.
  13. ↑ https://www.ouest-france.fr/culture/livres/alain-rey-petillante-incarnation-du-dictionnaire-7032717
  14. ↑ а б «Alain Rey, l'un des maîtres d’œuvre du dictionnaire Le Robert, est mort», LeMonde.fr.
  15. ↑ La nouvelle édition augmentée (PDF). lerobert.com. Процитовано 23 April 2023.
  16. ↑ «La Bible contre Darwin», Le Nouvel Observateur 61, December 2005 — January 2006.

Посилання

ред.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ален_Рей&oldid=43173121