Алексєєв Зиновій Нестерович

Алексє́єв Зино́вій Не́сторович (12 листопада 1899, Харків, Російська імперія — 18 липня 1971, Курськ, РРФСР, СРСР) — воєначальник, генерал-майор Збройних сил СРСР (1943). Українець[1].

Алексєєв Зиновій Нестерович
Народження 12 листопада 1899(1899-11-12)
Харків, Російська імперія
Смерть 18 липня 1971(1971-07-18) (71 рік)
Курськ, РРФСР, СРСР
Поховання Курськ
Приналежність Збройні сили СРСР
Вид збройних сил Сухопутні війська
Рід військ піхота
Освіта Київська об'єднана військова школа (1928)
Військова академія ім. Фрунзе (1934)
Роки служби 1919—1953
Звання CCCP army Rank general-major infobox.svg Генерал-майор
Командування 127 легкий гірськострілецький корпус
131 стрілецький корпус
133 стрілецький корпус
Війни / битви Громадянська війна в Росії
Радянсько-фінська війна
Німецько-радянська війна
Нагороди
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Суворова 2 ступеня орден Кутузова II ступеня медаль «За оборону Радянського Заполяр'я» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»

ЖиттєписРедагувати

Громадянська війна в РосіїРедагувати

  • 1919, березень — 1920, червень — червоноармієць 37-го Українського полку та 272-го стрілецького полку на Східному фронті. У 1920 році вступив до ВКП(б)[2].
  • 1920, червень — 1922, лютий — завгосп санітарного потяга № 113 Західного фронту, військовий комісар санітарної літучки № 580 Санітарного управління України та Криму.

Міжвоєнний періодРедагувати

Друга світова війнаРедагувати

Радянсько-фінська війнаРедагувати

  • 1939, грудень — 1940, серпень — помічник начальника штабу стрілецького корпусу; у січні 1940 року — контужений[3].

Німецько-радянська війнаРедагувати

  • 1940, серпень — 1941, серпень — начальник штабу 71-ї стрілецької дивізії.
  • 1941, серпень — жовтень — командир Ленінградської стрілецької дивізії народного ополчення.
  • 1941, жовтень — грудень — на лікуванні у зв'язку з пораненням.
  • 1941, грудень — 1942, січень — начальник відділу бойової підготовки штабу 7-ї окремої армії Карельського фронту.
  • 1942, січень — червень — начальник штабу оперативної групи 7-ї окремої армії Карельського фронту.
  • 1942, червень — жовтень — начальник штабу 4-го гвардійського стрілецького корпусу Волховської групи військ Ленінградського фронту.
  • 1942, жовтень — 1943, травень — начальник штабу 272-ї стрілецької дивізії 7-ї окремої армії Карельського фронту.
  • 1943, травень — 1944, липень — командир 272-ї стрілецької дивізії 7-ї окремої армії Карельського фронту. У жовтні 1943 року присвоєне звання «генерал-майор»[4].
  • 1944, липень — вересень — командир 127-го легкого гірськострілецького корпусу.
  • 1944, вересень — командир 133-го стрілецького корпусу 19-ї армії Карельського фронту.
  • 1944, вересень — жовтень — командир 131-го стрілецького корпусу 14-ї армії Карельського фронту.
  • 1944, жовтень — 1945, травень — на лікуванні у зв'язку з тяжким пораненням та у розпорядженні Головного управління кадрів Наркомату оборони СРСР.

Післявоєнний періодРедагувати

НагородиРедагувати

  • Орден Леніна (21.02.1945)[5]
  • Орден Червоного Прапора (20.05.1940)
  • Орден Червоного Прапора (03.11.1944)
  • Орден Червоного Прапора (1949)
  • Орден Суворова 2 ступеня (12.07.1944[6]; представлявся до звання «Герой Радянського Союзу»[7])
  • Орден Кутузова 2 ступеня (02.11.1944)[8]
  • Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (31.08.1945)[9]
  • Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»

ПриміткиРедагувати

  1. Великая Отечественная: Комкоры. Военный биографический словарь: В 2-х т. — Т. 1. — М., 2006. — С. 30.
  2. Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації (ЦАМО РФ), ф. 33, оп. 686046, спр. 3, арк. 103.
  3. ЦАМО РФ, ф. 33, оп. 686046, спр. 3, арк. 103.
  4. Постанова Ради Народних Комісарів СРСР № 1131 від 16.10.1943.
  5. ЦАМО РФ, ф. 33, оп. 686046, спр. 3, арк. 58.
  6. ЦАМО РФ, ф. 33, оп. 686043, спр. 70, арк. 61.
  7. ЦАМО РФ, ф. 33, оп. 686043, спр. 70, арк. 92.
  8. ЦАМО РФ, ф. 33, оп. 686043, спр. 103, арк. 216.
  9. ЦАМО РФ, ф. 33, оп. 44677, спр. 692, арк. 569.

ЛітератураРедагувати

  • Великая Отечественная: Комдивы. Военный биографический словарь: В 5-ти т. — Т. 3. — М., 2014. — С. 47—49.
  • Великая Отечественная: Комкоры. Военный биографический словарь: В 2-х т. — Т. 1. — М., 2006. — С. 30—31.