Александру II Гіца

(Перенаправлено з Александр II Гіца)

Олександру Дімітріє Ґіка (1 травня 1796 — січень 1862), член родини Гіца, був князем Волощини з квітня 1834 до 7 жовтня 1842 року, а згодом каймакамом (регентом) з липня 1856 до жовтня 1858 року.

Александру II Гіца
рум. Alexandru Dimitrie Ghica
Народився1796
Волощина
Померсічень 1862[1]
Неаполь, Італія
ПохованняРумунія
Країна Румунія
Діяльністьполітик
Знання моврумунська
г䥳ка[d]
БатькоДмитро Ґікаd
МатиMaria Vacarescud
Брати, сестриГригоре IV Гіца
ДітиЙон Белечану

Сім'я

ред.

Він був сином Деметріу Гіци та Євфросинії Караджа.[2] Його братами були Григоре IV Гіца[3] та Міхай Гіца, батько Олени Гіци (псевдонім Дора д'Істрія).[4]

Біографія

ред.

Александру був призначений спільно Османською імперією та Росією (1834-1842) господарем Волощини. За його правління було запроваджено так зване "органічне законодавство"; була зроблена спроба кодифікувати закони відповідно до інститутів країни та забезпечити краще відправлення правосуддя.[5]

Наприкінці свого правління на посаді князя Волощини він був замінений Георге Бібеску, який підтримував Росію.[3]

Помер у Неаполі в 1862 році.[2][6]

Примітки

ред.
  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #1024221873 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б Xenopol, Alexandru Dimitrie (1897). Istoria și genealogia casei Callimachi (рум.). Tip. Curții Regale, F. Göbl FII.
  3. а б Ghica, Ion (1905). Scrisori către V. Alecsandri (рум.). Leon Alcalay.
  4. Haan, Francisca de; Daskalova, Krasimira; Loutfi, Anna (1 січня 2006). Biographical Dictionary of Women's Movements and Feminisms in Central, Eastern, and South Eastern Europe: 19th and 20th Centuries (англ.). Central European University Press. ISBN 978-963-7326-39-4.
  5. Gaster, Moses (1911). "Ghica s.v. Prince Alexander Ghica". In Chisholm, Hugh (ed.). Encyclopædia Britannica. Vol. 11 (11th ed.). Cambridge University Press. p. 921
  6. Sturdza, Alexandru A. C. (1904). La terre et la race roumaines depuis leurs origines jusqu'à nos jours: ouvrage enrichi de 10 cartes et 186 figures ... (фр.). L. Laveur.