Александр Малинов

політик (1867-1938)

Александр Павлов Малинов (болг. Александър Павлов Малинов; 3 травня 1867 — 20 березня 1938) — болгарський політичний діяч, лідер Демократичної партії. Голова уряду країни у 19081911, 1918 та 1931 роках. З його іменем пов'язано проголошення незалежності Болгарії.

Александр Малинов
Александър Малинов
Александр Малинов
Александр Малинов
Прапор
Прапор
24-й Голова Ради міністрів Болгарії
29 січня 1908 — 29 березня 1911 року
Монарх: Фердинанд I
Попередник: Петр Гудев
Наступник: Іван Гешов
Прапор
Прапор
28-й Голова Ради міністрів Болгарії
21 червня — 28 листопада 1918 року
Монарх: Фердинанд I
Борис III
Попередник: Васил Радославов
Наступник: Теодор Теодоров
Прапор
Прапор
33-й Голова Ради міністрів Болгарії
29 червня — 12 жовтня 1931 року
Монарх: Борис III
Попередник: Андрій Ляпчев
Наступник: Нікола Мушанов
 
Народження: 3 травня 1867(1867-05-03)
с. Пандаклій, Аккерманський повіт, Бессарабська губернія, Російська імперія
Смерть: 20 березня 1938(1938-03-20) (70 років)
Софія, Болгарське царство
Поховання: Центральний цвинтар Софіїd
Країна: Болгарія
Освіта: КНУ імені Тараса Шевченка
Партія: Демократична партія
Шлюб: Юлія Малінова
Діти: Анна, Віра, Марія, Александр, Павло

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився у болгарському селі Пандаклій (сучасна Оріхівка (Болградський район)) у Бессарабії. Навчався у Південнослов'янському пансіоні в Миколаєві.

Після здобуття 1891 року юридичної освіти в Києві Малинов виїхав до Болгарії. Там він працював адвокатом, прокурором, суддею у Пловдиві. Став активним діячем Демократичної партії та після смерті Петко Каравелова очолив партію. За часів прем'єрства Малинова було проголошено незалежність Болгарії (22 вересня 1908) — було відкинуто васальну залежність від Османської імперії, а Болгарія оголошувалась царством.

Наприкінці Першої світової війни Александр Малинов очолював два коаліційних уряди, які уклали Салоницьке перемир'я та придушили Владайське повстання.

За часів урядування Александра Стамболійського був ув'язнений (1922) разом з іншими лідерами опозиції. Після перевороту 9 червня був звільнений та увійшов до складу новоствореного Демократичного союзу, проте 1924 року залишив його та перейшов до опозиції.

Як лідер Демократичної партії став одним з ініціаторів створення коаліції Народного блоку, який виграв вибори 1931 року.

Александр Малинов помер 1938 року під час передвиборчої кампанії.

Вшанування пам'яті ред.

Вулиця Малинова у селі Оріхівка

Джерела ред.

  • Ташев, Ташо. Министрите на България 1879–1999. София, АИ «Проф. Марин Дринов» / Изд. на МО, 1999. ISBN 978-954-430-603-8 / ISBN 978-954-509-191-9. (болг.)