Александер Кшечунович
Алєксандер Кшечуновіч (15 березня 1863, Соснів — 3 березня 1922, Львів) — галицький польський консервативний політик вірменського походження. Представник роду Кшечуновичів.
| Александер Кшечунович | |
|---|---|
| пол. Aleksander Krzeczunowicz | |
| Народився |
15 березня 1863[1] Соснів, Теребовлянський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія або Львів, Австрійська імперія |
| Помер |
3 березня 1922[1] (58 років) Львів, Польська Республіка |
| Поховання | Личаківський цвинтар |
| Країна |
 Австро-Угорщина.svg){kind=small} Республіка Польща |
| Діяльність | політик |
| Галузь | політична діяльність[2] і соціальна активність[d][2] |
| Alma mater | юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка |
| Знання мов | польська[2] і німецька |
| Суспільний стан | шляхтич[d][2][2][…] |
| Посада | посол до Галицького сейму[d] |
| Рід | Q123383824? |
Біографія ред.
.jpg)
.jpg)
Син Корнеля Кшечуновича та його дружини Ізабелі із Суходольских.
Закінчив відділ права Львівського університету.
З 1888 року був членом «Галицького товариства господарчого», з 1889-го «Галицького товариства кредитового земського» (з 1892 року член округового виділу) у Львові. З 1891 року працював у Повітовій раді Рогатинщини, з 1912 року — маршалок Рогатинського повіту. В 1896 році заснував «Товариство охорони платників податків» через введення в Австро-Угорщині прибуткового податку з громадян. З 1900 року працював у Повітовому виділі в Підгайцях.
6 березня 1908 став послом Галицького сейму від І-ї курії Бережанської округи; в 1913 повторно обраний
Під час І-ї світової критикував германізаційну політику Німеччини на польських землях; мав проросійські симпатії, після відходу російських окупантів був інтернований у Львові. У жовтні 1918 року домагався, щоб уряд майбутньох Польщі підтримував економічну автономію регіонів країни. У статтях тих часів підкреслював небезпеку зі сторони Німеччини, підтримував приєднання Східної Прусії до Польщі, передачу Віленщини, колишнього Новогрудського воєводства Литві, приєднання всього Поділля. Відвертий противник Української державності Галичини.
Після 1920 року зосередився на відновленні зруйнованих війною маєтків. Дідич, зокрема, маєтків в Більшівцях, Бовшеві, Слобідці, Кінашеві, Гербутові.
11 липня 1891 року одружився з Феліцією Тустановскою. Діти: Корнель (1894 — ?, доктор права, підполковник), Александра (1896-?), Марія (1893—1952), Зофія Мілєвска (1900-?).[3]
Як член комісії Галицького сейму 1910—1914 років дуже затягував процес реформи, був відвертим противником поступок українцям. В нарадах Польського кола сейму часто протидіяв більшості. 16 лютого повітовий суд в Рогатині звернувся до сейму з проханням притягнення його до кримінальної відповідальності за «образу честі, гідності».
Був похований 5 березня в родинній гробниці на Личаківському цвинтарі.
Примітки ред.
Джерела ред.
- Zdrada J. Krzeczunowicz Aleksander (1863—1922) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970.— Tom XV/4. — Zeszyt 67. — S. 510—511. (пол.)
Посилання ред.
- Aleksander Walerian Kreczunowicz ab Olejów h. Krzeczunowicz (ID: sejmgalic.422) [Архівовано 8 серпня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |