Алгонкіни (група народів)

Не плутати з Алгонкіни (народ).

Алгонкі́ни — група індіанських племен (понад 30), що жили в Канаді (бл. 50 тис. осіб) і США (бл. 40 тис. осіб). До європейської колонізації займали значну територію від Атлантичного океану до Скелястих гір (XVIII століття).

Мова — алгонкінська алгонкінсько-вакашської мовної сім'ї.

Основні заняття. Західні племена алгонкініа полювали та одомашнювали бізонів. Північні та східні племена алгонкінів (оджибва, монтаньє-наскапі, крі та ін.) займалися лісовим мисливством, рибальством, збиральництвом і землеробством (кукурудза, боби). Жили у вігвамах.

Релігія — тотемізм.

Алгонкіни жорстоко визискувались європейськими колонізаторами, хоч і не раз піднімались на боротьбу за незалежність. Відоме повстання Понтіака 1763 року. Унаслідок жорстокої колонізаторської політики уряду США і запровадження резервацій чисельність алгонкінів значно зменшилась, а деякі племена (абенаки, могікани) зовсім вимерли.

Див. також

Література

Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.