Аква-Клавдія
Аква Клавдія — давньоримський акведук I століття н. е., який був прокладений до Риму.
| Аква-Клавдія | |
|---|---|
|
| |
| 41°50′56″ пн. ш. 12°33′15″ сх. д. / 41.84906220002777388° пн. ш. 12.55417530002777937° сх. д.Координати: 41°50′56″ пн. ш. 12°33′15″ сх. д. / 41.84906220002777388° пн. ш. 12.55417530002777937° сх. д. | |
| Країна |
 Італія[1] |
| Розташування | Roma Capitaled |
| Тип | римський акведукd і місце розкопок |
| Засновник | Калігула |
  Аква-Клавдія Аква-Клавдія (Італія) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
.jpg)
Історія Редагувати
Разом з Аніо Ветус, Аніо Новус та Аква Марція, він вважається одним з «чотирьох великих акведуків Рима.»[2]
Опис Редагувати
Будівництво акведука було розпочато за імператора Калігули у 38, а завершено за правління Клавдія у 52 році[3]. Вартість будівництва становила 350.000.000 сестерціїв. 10 років по тому його перестали використовувати, і лише за 9 років під час правління Веспасіана у 71-му роботу занедбаного акведука відновили, ще через 10 років за наказом імператора Тита його також відреставрували.
З 271 монументальна арка, що була частиною Аква Клавдія та акведука Аніо Новус, стала воротами Авреліанової стіни — Порта Маджоре.
Його основні джерела, Керулеус (Caeruleus) та Курцій (Curtius), були розташовані у 300 кроках ліворуч від 38-го міліарія на Via Sublacensis.[4] Довжина акведуку становить 69 км. Він прокладений в основному під землею. Залежно від пори року його продуктивність становила до 192000 м3 в день[5]. Після фільтрування води неподалік від 7-го міліарія на Via Latina останні 13 км акведука проходили над землею.
Нерон продовжив акведук Аркою Нерона до пагорба Целій, а Доміціан — далі, до пагорба Палатин[6]; тоді Аква Клавдія могла постачати всі 14 округів Рима водою.[7]
Галерея Редагувати
-
Аппієва дорога та Аква Клавдія (~1878)
-
Аква Клавдія
-
Порта Маджоре, Аква Клавдія
-
Аква Клавдія
.jpg)
Примітки Редагувати
- ↑ dati.beniculturali.it — 2014.
- ↑ Blackman, Deane R. «The Volume of Water Delivered by the Four Great Aqueducts of Rome.» Papers of the British School at Rome 46 (1978): 52-72. http://www.jstor.org/stable/40310747 [Архівовано 18 січня 2017 у Wayback Machine.].
- ↑ Frontinus, De aquaeductu 1.13
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 червня 2013. Процитовано 30 березня 2017.
- ↑ Schram, Wilke D. «Aqua Claudia.» Website on Roman Aqueducts. N.p., Jan. 2010. Web. 15 Mar. 2013.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 грудня 2017. Процитовано 30 березня 2017.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 30 березня 2017.
Посилання Редагувати
- Аква Клавдія на LacusCurtius [Архівовано 24 вересня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Aqua Claudia |