Вікіпедія

Акватлон

Акватлон (лат. aqua — вода, грец. αθλον — боротьба) — боротьба у воді й під водою. Її винайшов Ігор Островський на початку 1980-х років у Москві[1].

Акватлон
Характеристика
Інвентар
Перші змагання
Рік1982
Чемпіонат світу2009
Чемпіонат Європи2002
Міжнародна федерація
НазваМіжнародна асоціація Акватлон
Рік заснування1996
Голова федераціїІгор Островський
Пов'язані проєкти

Історія

ред.

1982 року відбулися перші змагання з акватлону. 1984 року при Московському технологічному університеті був відкритий перший клуб «Акватлон». В 1990 році була створена комісія акватлона при Федерації підводного спорту СРСР. Головою став Леонід Єлісєєв. 1993 року в Москві пройшли перші міжнародні змагання — товариська зустріч акватлоністів Росії, України та Ізраїлю[1].

У 1996 році була створена Міжнародна асоціація акватлону. 1999 року Всесвітня конфедерація підводної діяльності (CMAS) офіційно визнала акватлон і ухвалила рішення про створення спеціальної робочої групи. 2002 року в Щокіно відбувся перший чемпіонат Європи[1].

2008 року в місті Хургада (Єгипет) Генеральна асамблея CMAS визнала акватлон офіційною дисципліною підводного спорту. В 2009 році в Санкт-Петербурзі відбувся перший під егідою CMAS Кубок Світу з акватлону. 2010 року пройшов перший під егідою CMAS чемпіонат Європи з акватлону в Казані[1].

Різновиди

ред.
  • Спортивний — поєдинок двох спортсменів, що перебувають у воді, з метою заволодіти стрічкою суперника, закріпленій на його щиколотці;
  • Бойовий — включає в себе прийоми володіння ножем, задушливі та больові прийоми. Застосовується при підготовці рятувальників і бійців загонів спеціального призначення;
  • Гімнастичний — вправи підводної гімнастики та акробатики, а також вправи на спеціальних підводних тренажерах[2].

Правила спортивного Акватлону

ред.

Ринг — басейн розміром 5 × 5 м і глибиною від 2 до 6 метрів. На дні, по краях рингу, розташовані ворота — два кільця діаметром 1 м.

Спорядження спортсменів:

  • Маска для підводного плавання;
  • Ласти;
  • Дві манжети довжиною 40-50 см і шириною 5-6 см, закріплені на щиколотках;
  • Дві стрічки довжиною 20-25 см і шириною 2 см, прикріплені до манжетів із зовнішнього боку щиколотки.

Боротьба проходить під водою і на поверхні, дозволяється виринати та вдихати. Поєдинок складається з 3 раундів по 30 секунд з перервами не менше 1,5 хвилин. Протягом 6 секунд після початку раунду спортсмени повинні пройти у ворота рингу. За це спортсмен отримує 1 очко. Можна перешкоджати входженню в ринг свого противника. Той, хто не впустить суперника в ринг протягом 6 секунд, виграє раунд з рахунком 1: 0.

Інший спосіб виграти раунд полягає в тому, щоб зірвати одну зі стрічок суперника та першим показати її на поверхні всередині рингу. За це спортсмен отримує 2 очки і йому присвоюється перемога в раунді.

Заборонено:

  • завдавати ударів;
  • застосовувати задушливі та больові прийоми;
  • навмисне зривати спорядження суперника;
  • зривати свої стрічки;
  • виривати стрічку з рук суперника.

Дотримання правил і безпеку спортсменів забезпечують судді, що спостерігають за ходом поєдинку[1].

Ефект занять

ред.

Акватлон розвиває координацію, спритність, володіння своїм тілом на поверхні води й під водою, підвищує адаптацію людини до водного середовища, розвиває здатність до затримки дихання. Є видовищним та азартним видом спорту. Застосування елементів акватлону для навчання плаванню та пірнанню дає гарні результати[2].

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г д Акватлон. Архів оригіналу за 9 липня 2014. Процитовано 18 лютого 2015.
  2. ↑ а б Акватлон. Архів оригіналу за 9 лютого 2015. Процитовано 18 лютого 2015.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Акватлон&oldid=43280220