Відкрити головне меню

Ака́н — одна з мов групи ква, поширена в центральній частині Гани.

Акан
Akan
Поширена в Гана
Носії 11,5 млн.
Писемність латиниця
Класифікація

Нігеро-конголезькі мови

Ква мови
Поту-тано мови
Аканські мови
Офіційний статус
Регулює Bureau of Ghana Languagesd
Коди мови
ISO 639-1 ak
ISO 639-2 aka
ISO 639-3 aka

Кількість осіб, що розмовляють мовою становить понад 5 млн (1981).

Мова являє собою групу 2 близьких підгруп діалектів:

Термін «акан» раніше застосовувався в науковій літературі для позначення групи споріднених мов у рамках мовної спільноти ква. За класифікацією Дідріха Вестермана та М. Браяна в неї включались 3 діалектні підгрупи:

  • тві-фанті
  • аньї-бауле
  • гуанг

Джозеф Грінберг додав в цю групу мови метьїбо та абуре. Дослідження 1960-70-их років показали, що в групу входить приблизно 20 мов, для її визначення був застосований термін «вольта-комое».

Мови акан — характерний випадок поширення серед західно-африканських мов гармонії голосних за висотою. Голосні поділяються на 2 серії — високого та низького підйому, і всі голосні в слові повинні, як правило, належати до однієї серії. В цих мовах представлено 2 рівних тони, які мають граматичне та лексичне значення.

Іменники акан мають категорії однини та множини, категорія граматичного роду відсутня. Збереглись залишки узгоджених іменних класів. У словотворенні широко використовуються словоскладання. Для синтаксису характерний вплив серіалізації; низка дієслів у реченні слідують один за одним в одній і ті й же видово-часовій формі, виражаючи таким чином дрібні послідовності якихось дій.

Писемність на основі латинської графіки, єдина норма відсутня, і діалекти мають особисті писемні традиції. Найрозвиненіші — аквапім, фанті та ашанті.

Література мови аканРедагувати

Мова акан має велику кількість літератури у прислів'ях, казках, традиціній драмі, а також нову літературу у сучасній драмі, оповіданнях та романах. Ця література стала докментуватися в письмовій формі тільки наприкінці 1800-х років. Пізніше, Джозеф Хэнсон Квабена Нкетіа зібрав прислів'я та казки у збірку, що мала назву Ритуальні панахиди народності Акан (1969), Народні пісні Гани (1963), Поезія народу акан (1958). Найбільш відомими авторами на цій мові є: драматург А. А. Опоку (A. A. Opoku), драматург Е. ДЖ. Осев (E. J. Osew), автор новел К. Е. Осуву (K. E. Owusu), та драматург і автор новел Р. А. Табі (R. A. Tabi). Нажаль, через брак фінансування Бюро мов Гани чимало творів просто не публікує.

ПисемністьРедагувати

Мова акан почала записуватися у першій половині 19 століття, хоча списки слів наріччя фанте були оприлюднені ще у 17—18 століттях. Літературний стандарт спочатку був заснований на наріччі акуапем. Пізніше були розроблені стандарти для наріч асанте (1950-ті роки) і фанте. У 1978 році було розроблено єдиний літературний стандарт для трьох наріч мови акан — акуапем, асанте, фанте[1].

Нижче наведено спільну абетку для всіх нарічь мови акан[2].

A a B b D d E e Ɛ ɛ F f G g H h I i K k L l
/a/ /b/ /d/ /e/, /ɪ/ /ɛ/ /f/ /g/ /h/ /i/ /k/ /l/
M m N n O o Ɔ ɔ P p R r S s T t U u W w Y y
/m/ /n/, /ŋ/ /o/, /ʊ/ /ɔ/ /p/ /r/ /s/ /t/ /u/ /w/ /j/
  • Буква l використовується тільки в наріччі асанте.
  • Помʼякшення приголосних звуків передається написанням букви y після букви для приголосного: ky [kʲ], gy [gʲ], ny [nʲ], hy [hʲ].
  • Лабіо-палаталізаія приголосних звуків на письмі передається написанням букви w після букви для приголосного: tw [t͡ɕᶣ], dw [d͡ʑᶣ], nw [nᶣ], hw [ɕᶣ].

Для наріччя фанте може використовуватись трохи інша абетка[3].

A a B b C c D d E e Ɛ ɛ F f G g H h I i K k L l
M m N n O o Ɔ ɔ P p R r S s T t U u W w Y y Z z
Dw dw Dz dz Gy gy Hw hw Ky ky Ny ny Ts ts Tw tw

Важливі слова і фрази на мові аканРедагувати

  • Akwaaba/Akɔaba — Ласкаво просимо
  • Aane — Так
  • Yiw (Akuapim) — Так
  • Yoo — Добре, згода
  • Daabi — Ні
  • Da yie — Добраніч
  • Me rekɔ da (звучить як — мі ко да) — Я збираюсь спати
  • Ɛ te sεn/Wo ho te sɛn? — Як ти? (іноді використовується як привітання)
  • Me da wo ase — Дякую
  • Me pa wo kyɛw — Вибач, перепрошую
  • Dwom/nnwom — пісня/музика
  • Wo din de sεn? — Як тебе звати?
  • Me din de …/Yɛfrɛ me … — Мене звати …
  • Wadi mfeɛ ahe/sɛn? — Скільки йому/їй років?
  • Woadi mfeɛ ahe/sɛn? — Скільки тобі років?
  • Ɛ wɔ hen? — Де це?
  • Me rekɔ — Я йду

ПриміткиРедагувати

  1. Keith Brown, Sarah Ogilvie. «Concise encyclopedia of languages of the world». Ст. 18.
  2. Hartell, Rhonda L. «Alphabets of Africa».
  3. Catherine Flaatten. «Fante handbook for beginners».

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати